Матеріалознавство практична робота №3

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3 Тема: Вивчення технічних характеристик деревини і виробів з деревини Мета роботи: знайомство зі зразками деревини та їх виробами, вивчення їх технічних характеристик. Прилади і матеріали: зразки деревини, виробів, література. Короткі теоретичні відомості Лісові породи поділяють на хвойні та листяні. Хвойні породи застосовують переважно для інженерних конструкцій. Сосна — ядрова порода, яка має високу міцність і низьку щільність (470...540 кг/м3). Ядро у неї буро-червоно¬го кольору, а заболонь — жовтого. Деревина сосни смолиста, важко піддається загниванню. Її застосовують у вигляді кругляка та пиляних лісоматеріалів, а також для виготов¬лення столярних виробів та меблів. Ялина — порода зі стиглою деревиною, малосмолиста, має високі показники міцності, низьку щільність (440...500 кг/м3). Її застосовують для виготовлення будівельних конструкцій та столярних виробів. За якістю де¬ревини ялина незначно поступається перед сосною. Внаслідок великої кількості сучків ялину важко обробляти. Модрина — ядрова смолиста порода з підвищеними твердістю та щільністю (630...730 кг/м3), стійка проти загнивання. Ядро червонувато-бурого кольору, заболонь вузька й за забарвленням значно відрізняється від ядра. Застосовують її в будівництві мостів, а також у гідротехнічному будівництві, для виготовлення шпал та руд¬никових стояків. Недолік деревини модрини — схильність до розтріскування. Ялиця — порода без'ядрова, річні кільця широкі, не містять смоляних ходів. Деревина менш стійка порівняно з іншими хвойними породами, тому її не застосовують у воло¬гих умовах експлуатації. Кедр — ядрова порода, яка має низьку щільність, її механічні властивості нижчі, ніж у сосни; застосовують як будівельний ліс, пиломатеріали, а також для виготовлення столярних виробів. Тис — порода ядрова. Застосовують для виготовлення меблів, у будівництві широкого застосування не знайшла. Листяні породи налічують багато найменувань (дуб, бук, вільха, осика, береза, липа, ясень, горіх тощо). Дуб — ядрова кільцевосудинна порода, яка має високі механічну міцність, в'язкість та щільність (720 кг/м3). Ядро темно-бурого кольору, заболонь — жовтуватого. Має високу стійкість проти загнивання, гарну текстуру. Застосовують у відповідальних конструкціях, мостобудуванні, гідротехніч¬ному будівництві, для виготовлення меблів, облицювальної фанери, столярних виробів та паркету. При тривалому перебуванні у воді дуб темнішає, перетворюючись на морений дуб. Бук — розсіяно-пориста стиглодеревна порода. Дере¬вина тверда, щільна (650 кг/м3), пружна, білого з червоним відтінком кольору, малостійка проти загнивання. Застосову¬ють для виготовлення меблів, столярних виробів та паркету. Вільха — заболонна порода з м'якою, добре оброб¬люваною деревиною. Нестійка проти загнивання. Застосову¬ють для столярних виробів та фанери. Осика — поширена заболонна стиглодеревна порода. Деревина легка (щільність 420...500 кг/м3), м'яка, зелену¬ватого кольору. Застосовують для виготовлення тари, фане¬ри. Береза — заболонна порода. Деревина щільна (650 кг/м3), має високі міцність, в'язкість. Нестійка проти загнивання. Застосовують для виготовлення фанери, парке¬ту, столярних виробів, поручнів, опоряджувальних робіт. Я с е н ь — ядрова порода. Деревина має високі міцність і щільність (660...740 кг/м3), пружність, гарну текстуру. У вологих умовах швидко загниває. Застосовують для виготов¬лення опоряджувального покриття, меблів, столярних ви-робів. Липа — заболонна порода. Деревина легка, м'яка, нестійка у вологих умовах. Використовують для виготовлен¬ня меблів, фанери, тари. Горіх — має деревину темно-коричневого кольору, гарну текстуру. Застосовують для виготовлення декоратив¬ної фанери. Матеріали з деревини застосовують у будівництві, як конструкційні, оздоблювальні, теплоізоляційні, акустичні й погонажні. До конструкційного відносяться круглі лісоматеріали, пиломатеріали, фанера, деревні шаруваті пластики, фіброліт, арболіт, цементно-стружкові плити. Круглі лісоматеріали одержують шляхом розпилювання і очищення від кори стовбурів дерев. Залежно від діаметра верхнього торця їх підрозділяють на колоди (не менше 14 см), підтоварники (8 – 13 см) і жердини (3 см). Колоди застосовують для вироблення пиломатеріалів, зведення колодних будинків, виготовлення паль, елементів мостів, опор ліній електропередач, підтоварники і жердини – для допоміжних і тимчасових споруд. При розкрої колоди одержують пиломатеріали (рис. 2.2) різного виду і розмірів (бруси, шпали, дошки). Рис. 2.2 – Пиломатеріали: а — пластини; б — четвертини; в — обапіл; г — дошка необрізна; д — дошка напівобрізна; ж — дошка обрізна; з — брус чотирикатний; з — брус чистообрізний Столярні вироби – віконні й дверні блоки з вмонтованими в них віконними плетіннями і дверними полотнинами, підвіконні дошки, щитові двері для житлових і громадських будинків. Фанера являє собою листовий матеріал, склеєний із трьох і більше шарів лущеної шпони таким чином, щоб напрямок волокон у суміжних шарах був взаємно перпендикулярним. Шпона – тонкий листовий матеріал, отриманий лущенням чи струганням на спеціальних верстатах розпилених кряжів. Застосовується для обшивання внутрішніх перегородок на дерев'яній рамі, просторових конструкцій у вигляді куполів, а також клеєних балок, арок і ферм. Паркет – виготовляють з твердих порід – дуба, бука, ясена і т.д. Буває звичайним (планочний) і щитовим. Щитовий паркет має основу з дошок чи брусів, на які наклеєна паркетна планка. Деревні шаруваті пластики являють собою листовий матеріал, отриманий методом пресовки декількох шарів шпони, просочених при високих температурах високомолекулярними смолами. Застосовується в конструкціях, від яких потрібні хімічна стійкість й високий опір стиранню. Фібролітом називають плитний матеріал з тонких довгих деревних стружок, скріплених мінеральними в’яжучими. Фібролітові плити технологічні, міцно зчіплюються з незатверділим бетоном, надійно кріпляться до бетонної і кам'яної поверхні. Вироби з фіброліту морозостійкі, не загнивають, не уражаються гризунами. Застосовують для виготовлення перекриттів, перегородок і покриттів сільськогосподарських і складських будівель, а також стін дерев'яних стандартних будинків. Арболіт – легкий деревобетон на мінеральному в'яжучому. Для виготовлення арболіту використовують відходи лісопиляння і переробки деревини різних порід, а також подрібнені сучки, обаполи. Застосовують для виготовлення начіпних панелей зовнішніх стін, самонесучих панелей зовнішніх і внутрішніх стін, плит покриттів. Цементно - стружкові плити на відміну від фіброліту й арболіту пресують при підвищеному тиску, тому вони мають велику щільність. Застосовують для зовнішнього обшивання стінових панелей житлових будинків, як опалубку для бетону, виготовлення санітарно-гігієнічних кабін. Древесностружкові й древесноволокнисті плити одержують методом плоского пресування відходів стружки й обпилювань, змішаних із синтетичними смолами. Застосовують для облицювання внутрішніх стін громадських і адміністративних будинків, для покриттів підлог. Погонажні вироби включають лиштви, плінтуси, поручні, дошки для підлоги (рис. 2.3). Рис.2.3 – Погонажні вироби: а — шпунтовані дошки; б — фальцові дошки; в — плінтус; г — лиштва; д — поручень Інформацію, отриману при опрацюванні підручника “Матеріалознавство”, конспекту лекцій, нормативної та іншої спеціальної літератури, заносять до таблиці 3.1,3.2 звертаючи увагу на можливість поєднання декоративних та конструкційних властивостей матеріалів на основі деревини. Таблиця3.1 Технічна характеристика деревини. Породи деревини Особливості деревини Основні властивості Переваги Недоліки Застосування Висновок Таблиця3.2 Технічна характеристика матеріалів та виробів на основі деревини Назва вироби з деревини Основні властивості виробу Застосування Висновок