01.04 Урок 33-34 для учнів 10 групи з предмету матеріалознавство

Тема: Інші допоміжні матеріали, їх характеристика.

Інші допоміжні матеріали поділяють на дві великі групи:

• рідкі;

• тверді.

До рідких належать соляна кислота НС1 (використовується для зняття старих набілів, іржі) та отверджувачі Е—40, № 1, № 2 (використовуються для тверднення епоксидних смол і лакофарбових матеріалів на їхній основі).

Тверді поділяються на воски (тваринні, рослинні, викопні, синтетичні), воскоподібні (церезин, парафін), алюмокалієвий галун (А1К(80₄)₂ • 12Н₂0), купороси (мідний купорос Си80₄ • 5Н₂0 та залізний Ее80₄ • 7Н₂0), соди (кристалічна, кальцинована, каустична — їдкий натрій), пемзи (природна та штучна). До твердих допоміжних матеріалів також належать шліфувальна шкурка з різним абразивним шаром та господарське мило 40...72 %, яке входить до складу емульсій, ґрунтовок, шпаклівок, а також використовується для миття посуду, щіток та пензлів.

Воски та воскоподібні застосовують у вигляді воскових емульсій для виготовлення матових олійно—воскових фарб і казеїно— воскових емульсійних сполук.

Залізний купорос використовується для приготування прунтовок, шпаклівок і пігменту—лазурі, а мідний — прунтовок під клейове фарбування.

Алюмо—калієвий галун також використовується для приготування ґрунтовок, але, крім того, використовується як домішка у вапняні і клейові колери для підвищення їхньої міцності та як згущувач у казеїнових фарбових сумішах. Навпаки, для розведення казеїну, а також як емульгатор та для миття поверхонь використовується сода кристалічна та кальцинована. Сода каустична є дуже токсичною, вона використовується для видалення масляної та лакової плівки, 0,5 % розчин — для промивання неводних фарбувань.

Пемзу використовують для сухого і мокрого шліфування прошпакльованих, пофарбованих поверхонь.

Тестове завдання

1. Чи можна замінити в грунтовці під клейові колери мідний купорос на алюмо—калієвий галун?

2.Яка сода токсична і викликає опіки:

а) кальцинована;

б)  каустична;

в) кристалічна?

3.Чи бувають воски у вигляді воскових емульсій?

а) так;

б)  ні?

4. Пемзу використовують для сухого і мокрого шліфування?

а) так;

б)  ні?

5. Для чого використовують господарське мило?

а) миття посуду;

б)  як складник для виготовлення емульсій?

             

31.03 Урок 31-32 для учнів 10 групи з предмету матеріалознавство

Лабораторно-практична робота «Визначення властивостей і оцінка якості шпалер»

Мета роботи: навчитися визначати якість шпалер за зовнішнім виглядом та на підставі нескладних випробувань.

Прилади, приладдя, матеріали: ножиці, металева рулетка, зразки шпалер розміром 100х100 мм, дзеркальна пластинка, лощений папір розміром 50х200 мм, вантаж вагою 350 г у вигляді циліндра діаметром 50 мм, рулон досліджуваних шпалер.

Підготовчі роботи. Матеріал основи обклеїти газетним папером. Приблизно за три години до визначення наклеїти куски шпалер з клейовим шаром на зворотньому боці. Ножицями вирізати зі шпалер зразки розміром 100х100 мм.

Хід роботи

1.    На підставі зовнішнього вигляду, паспортних даних і вимог ГОСТу встановити вид досліджуваних шпалер.

2.    За допомогою металевої рулетки визначити  довжину, ширину і корисну ширину шпалер.

Корисна ширина шпалер повинна становити: для шпалер шириною 500 мм – від 470 до 480 мм; для шпалер шириною 600 мм – від 570 до 580 мм; для шпалер шириною 750 мм – від 720 до 730 мм.

3.    Уважно розглянути шпалери в розгорнутому вигляді. Перевірити чи нема зміщення фарби, яке спотворює рисунок. Звернути увагу на рівномірність забарвлення фону, точність розміщення рисунка і надриви кромок. Сумістити два полотнища шпалер одного рисунка і однієї розцвітки по лінії зрізу кромок або встик і перевірити, чи не зміщується рисунок.

4.    Визначити сорт шпалер. Згідно з ГОСТ  шпалери повинні виготовлятися лише 1-го сорту. Шпалери вважаються другим сортом, якщо під час огляду наявні два з названих вище дефектів:

а) бризки фарби розміром 1-1,5 мм, не більше 5 шт. на 1 м;

б) непробиви, які спотворюють рисунок, не більш як у чотирьох місцях на 1 м;

в) надриви кромок, які неушкоджують рисунок.

 5. Визначити міцність фарбового шару шпалер на стирання. Зразок шпалер розміром 100х100 мм помістити на дзеркальну пластинку лицьовим боком догори; на зразок покласти смужку лощеного паперу розміром 50х200 мм, на кінець якої поставити циліндричний вантаж діаметром 50 мм і вагою 350 г. Протягом 1-2 сек смужку паперу, притиснуту до зразка вантажем, протягти по поверхні шпалер, потім оглянути папір. Фарбовий шар вважають міцним, якщо на смужці білого або чорного паперу нема слідів фарби. 

6. Визначити міцність приклеювання шпалер з клейовим шаром на зворотному боці. Для цього приблизно за 3 год до випробування зворотній бік шпалер зволожити водою, дати клеєві набухнути протягом 5 хв, потім наклеїти шпалери на основу, попередньо обклеєну папером. Шпалери повинні забезпечувати хорошу  приклеюваність – відрив шпалер має бути лише по паперу.

7. Результати визначення якості шпалер на підставі зовнішнього вигляду і проведених випробувань записати до журналу:

1. Вид шпалер ____________________

2. Розміри рулона: довжина________м, ширина______мм,

3. Відхилення від розмірів фактичні і допустимі: по довжині _____%, по ширині ___________мм, корисна ширина шпалер ________мм,

4. Забарвлення фону та інші дефекти____________________________,

5. Якість набивки рисунка _____________________________________,

6. Різновідтінковість __________________________________________,

7. Створення рисунка при суміщенні двох полотен ________________,

8. Бризки фарби на 1м __________мм,

9. Непробиви, без спотворення рисунка на 1м __________-місць,

10. Надриви кромок, що не ушкоджують рисунок, _________ місць,

11 Сорт шпалер ____.

12. Міцність фарбового шару на стирання __________________.

13. Якість шпалер __________________.

Висновок.

Тест

1.    На підставі яких показників визначають вид шпалер?

а)          зовнішнього вигляду;

б)          ГОСТу;

в)          паспортних даних;

г)          кольору?

2.    Нерівномірність забарвлення фону це?

а)          недолік;

б)          перевага.

3.    Якого сорту повинні виготовлятись шпалери?

а)          першого;

б)          другого.

4.    Фарбовий шар вважають міцним, якщо на смужці білого або чорного паперу?

а)          нема слідів фарби;

б)          є сліди фарби.

5.    Чи характеризує якість шпалер міцність фарбового шару на стирання?

а)          так;

б)          ні.

6.    Яка корисна ширина повинна становити для шпалер шириною 500 мм?

а)          від 470 до 480 мм;

б)          від 570 до 580 мм.

     

31.03 Урок 59-60 для учнів 31 групи з предмету технологія малярних робіт

Тема уроку: Обклеювання стін та стелі паперовими, вініловими та флізеліновими шпалерами. Дефекти шпалерних робіт та способи їх усунення. Вимоги  шпалерних робіт.

Мета: вивчення цього елементу дозволить Вам знати:

• нанесення клею на поверхні та шпалери

• обклеювання стін папером;

• Обклеювання стін та стелі паперовими, вініловими та флізеліновими шпалерами;

• Дефекти шпалерних робіт та способи їх усунення;

• Вимоги  шпалерних робіт.

1.Нанесення клею на поверхні та шпалери

Клейстер на поверхню наносять макловицею, маховою щіткою або валиком. Щоб шпалери добре тримались на поверхні, її обклеюють спеціальним пористим папером для шпалерних робіт (можна старими газетами).

Папір наскрізь просочується клейстером і міцно тримається на поверхні, водночас вирівнюючи її. Під прості і середньої щільності шпалери папір наклеюють внапусток, щоб край одного листа паперу находив на інший, а під щільні шпалери — впритул. Склад клейстеру для приклеювання паперу такий самий, що й для проклеювання поверхні, але без додавання крейди.

2. Обклеювання стін папером.

Наклеюють папір два робітники. Один намазує клейс­тером укладений купкою на столі або на підлозі папір, а другий приклеює його до поверхні й акуратно роз­гладжує сухою ганчіркою або щіткою так, щоб на ньому не було зморщок і здутин.

Коли наклеєний шар паперу висохне, то, працюючи із щільними шпалерами, поверхню шліфують пемзою. Під час роботи з простими і середньої щільності шпалерами цю операцію не виконують. Шліфують поверхню обереж­но, щоб усунути незначні нерівності, які утворилися після наклеювання паперу, так, щоб не пошкодити шар паперу.

3. Обклеювання стін та стелі паперовими, вініловими та флізеліновими шпалерами

Технологічна послідовність операцій при оклеюванні поверхні шпалерами

Процес	За монолітною плитці і бетону			По сухій штукатурці		По дереву
	шпалери			шпалери		Шпалери
	Прості і середньої щільності	Тиснені і щільні	Лінкруст, плівки	Прості і тиснені	Тиснені і щільні	Прості, щільні	Тиснені і щільні
Очищення від набілу верху стін	+	+	+	+	+	-	-
Прочищення поверхонь	+	+	+	-	-	-	-
Оббивання картоном	-	-	-	-	-	+	+
Обклеювання стиків	-	-	-	+	+	+	+
Проклеювання поверхні	+	+	+	+	+	+	+
Підмазування поверхні	+	+	+	+	-	-	+
Шліфування підмазаних стін	+	+	+	+	-	+	+
Вторинне підмазування і шліфування	-	-	+	-	-	-	-
Обклеювання паперової макулатурою	+	+	-	-	-	+	+
Шліфування пемзою стиків макулатури	-	+	-	-	-	-	+
Обклеювання макулатурою вдруге	-	-	-	-	-	-	+
Шліфування пемзою	-	-	-	-	-	-	+
Проклеювання поверхні клеєм	-	-	+	-	-	-	-
Нанесення клейового складу на полотніце	+	+	+	+	+	+	+
Повторне нанесення клейового складу на полотніце	-	+	+	-	+	-	+
Обклеювання шпалерами або плівками	-	-	-	-		-	-
Внахлестку	+	-	-	+	-	+	-
Упритул (вотик)	+	+	+	-	+	-	+

  Наклеювати шпалери починають від світла, тобто від кута стіни, в якій є вікна. Спочатку виском перевіряють вертикальність кута. Якщо кут відхиляється від вертикалі, то на стіні якомога ближче до кута натертим об пігмент шнуром відбивають вертикальну лінію, яка й буде орієнтиром для прикріплення першого полотнища шпалери.

Для приклеювання паперових шпалер застосовують клейстер, приготовлений на основі синтетичного клею КМЦ. В'язкість його має бути 25-30 с за віскозиметром ВЗ-4.

Для намазування шпалер клейстером застосовують інвентарний розбірний столик з пристроєм О-79А. Пристрій О-79А складається з металевої ванни, робочого валика, притискного валика з гумовими кільцями, відкидної рамки і обмежувача.

Шпалери складають на столику лицьовим боком догори. Піднявши притискний валик разом з рамкою  полотнище насувають на робочий валик. Після цього опускають притискний валик і протягують полотнище так, як показано на рисунку стрілками. Під час руху полотнище, торкаючись робочого валика, змочується клейстером. Вкрите клейстером полотнище на столі складають у конверт удвоє або вчетверо.

Якщо намазувального пристрою немає, то шпалери укладають на підлозі або столі лицьовим боком донизу, накладаючи полотнище одне на одне із зсувом на 2-3 см. Клейстер намазують на шпалери маховою щіткою або макловицею Особливо старанно слід намазувати кромки. Приклеювати шпалери можна тільки тоді коли полотнище просочиться клейстером Перед приклеюванням кромки промазують удруге.

Виконують всю роботу два робітники. Один намазує шпалери і подає його другому робітникові, що працює з столика. Другий робітник розгортає його і, притиснувши до поверхні, слідкує, щоб його кромка збіглася з вертикально відбитою лінією. Водночас перший робітник, стоячи на підлозі, спочатку підтримує нижній кінець полотнища, а потім приклеює його до стіни. Щоб на шпалерах не залишалися здутини і зморшки, їх розрівнюють твердою щіткою або чистою ганчіркою рухами від осі полотнища до країв і зверху вниз. Друге полотнище при обклеюванні внапусток наклеюють так, щоб воно перекривало перше на ширину необрізаної кромки. Крім того, при наклеюванні другого полотнища і всіх інших стежать, щоб не змістився рисунок.

Продуктивність праці збільшиться, якщо користуватись спеціальною щіткою із затискачем, а оскільки в цьому випадку приклеювати полотнища зможе один робітник.

Намазане полотнище він відгинає і захоплює затискачем, що міститься на щітці збоку. Підтримуючи полотнище лівою рукою, піднімається по дерев'яній драбині-тумбі, рочгортає його верхню частину, накладає по рисунку, притискуе до стіни і, звільнивши затискач, розгладжує полотнище щіткою зверху вниз. Після цього
робітник спускається з драбини, розгортає нижню частину полотнища, притискує її до стіни і розгладжує тією самою щіткою.

Довжина щігки становить 50-60 см, висота дерев'яної драбини-тумби залежно від висоти приміщення -1-1,5 м.

Аби запобігти здутинам у кутах, їх заклеюють не цілим полотнищем, а розрізаним уздовж так, щоб після приклеювання в куті до однієї стіни воно зайшло на другу стіну не більш як на 3-4 см. Обклеювати другу стіну починають з кута, а не з того місця, де закінчилось попереднє полотнище.

Обклеївши дві стіни, переміщаючись від світла (наприклад, справа наліво), повертаються до вихідного кута і продовжують обклеювати стіни у протилежному напрямі. Другу пару стін обклеюють полотнищами з обрізаними лівими кромками. Щільні паперові шпалери, а також ті, що миються, приклеюють впритул, тому в них обрізують обидві кромки. Роботу виконують так само, як і під час приклеювання простих шпалер Починають її від одного з кутів приміщення і переміщуються у вибраному напрямі незалежно від напряму світла, що падає. Місця стиків, полотнищ приклеєних шпалер повинні бути непомітними з відстані 2 м.

Після обклеювання стін шпалерами з декоративною метою зверху приклеюють бордюр або фриз. Бордюрний рулон спочатку розрізують уздовж на окремі смуги - бордюри, а потім на куски завдовжки 1,5-1,7 м. Підготовлений кусок бордюру намазують клейстером і приклеюють до стіни так, щоб його верхня кромка збігалася з раніше відбитою горизонтальною лінією. Розрівнюють кусок бордюру спочатку поздовжніми рухами щітки, а потім обережно поперечними. Після цього обрізують кінці шпалер, які нависають на плінтусах і наличниках, якщо шпалери клеїли після їх встановлення.

Цю роботу виконують гострим ножем, переміщаючи його вздовж прикладеної до плінтуса металевої лінійки завдовжки 80-90 см з прорізом посередині.

Останнім часом крім стін почали обклеювати шпалерами і стелі. У цьому випадку в приміщенні спочатку обклеюють стелі, а потім стіни. Для стель підбирають шпалери з дрібним рисунком світлих тонів, бажано середньої щільності, оскільки вони легше просочуються клейстером і надалі будуть краще утримуватись на поверхні. Підготовка шпалер і технологія обклеювання поверхні стелі не відрізняється від обклеювання стін. Перше полотнище приклеюють вздовж стіни, в якій є вікна, напускаючи на неї смугу з шпалери завширшки 10 см. Така ж смуга повинна бути на всіх стінах по периметру стелі. Наступні полотнища клеять внапусток так, щоб вони заходили одне на одне на ширину кромки.

Роботу виконують два робітники Один з них, стоячи на столику, поступово приклеює полотнище шпалери, переміщуючись вздовж нього, а другий, стоячи на підлозі, підтримує другий кінець полотнища Т-подібною підпоркою або щитком.

4. Дефекти шпалерних робіт та способи їх усунення

Під час обклеювання поверхонь шпалерами не можна допускати перелічених нижче дефектів.

Відклеювання полотнищ найчастіше спостерігають бі­ля карнизів, плінтусів і наличників. Відклеюються шпале­ри при швидкому висиханні їх на протягах, обклеюванні поверхонь із старими клейовими набілами, а також при застосуванні слабкого клейстеру. Для усунення цього дефекту у відклеєних місцях поверхню і шпалери змазу­ють клейстером, після чого шпалери розгладжують ган­чіркою або щіткою, притискаючи їх до поверхні.

Здутини і зморшки виникають при повільному або нерівномірному висиханні шпалер, а також неакуратному їх розгладжуванні під час обклеювання. Щоб усунути великі здутини і зморшки, їх обережно розрізують лезом бритви, запускають під них клейстер і розгладжують щіткою. Якщо дрібних зморшок багато, то поверхню шліфують пемзою. Використовують ці шпалери як папір, а зверху на них наклеюють нові полотнища.

Шорстка фактура з вкрапленнями твердих частинок під шпалерами утворюється під час обклеювання погано підготовленої, невідшліфованої поверхні або при застосу­ванні забрудненого і не процідженого клейстеру. Щоб усу­нути цей дефект, поверхню шліфують пемзою і обклеюють новими шпалерами.

Розриви або здутини шпалер у кутках виникають при заклеюванні їх цілими нерозрізаними полотнищами. Щоб уникнути цього, полотнище розрізують так, щоб воно заходило на другу стіну кута на 3—4см, а на цю кромку наклеюють нове полотнище.

Якщо робітник працює неохайно, то шпалери забруд­нюються клейстером, а під час роботи без виска може утворитись перекіс полотнищ. При обклеюванні полотнищ внапусток за світлом на поверхні будуть помітні «нитки» швів, які виникають внаслідок тіней від кромок. Треба слідкувати, щоб не було зсуву рисунка. Якщо дефекти допущені, то місця стиків шліфують пемзою і всю поверхню обклеюють новими шпалерами.

5. Вимоги  шпалерних робіт

 Приймання і обмір шпалерних робіт

Шпалерні роботи повинні виконуватись відповідно до проекту або за затвердженими технаглядом зразками. Роботи    приймають   лише    після    повного    висихання  обклеєної шпалерами поверхні або усадки лінкрусту. Приймаючи роботу, комісія повинна оцінити її якість.

Якість шпалерних робіт має відповідати таким ви­могам:

-         на поверхні, обклеєній шпалерами, не повинно бути здутин і плям;

-         всі полотнища на одній стіні мають бути одного кольо­ру і відтінку;

-       підгонка рисунків у місцях стиків повинна бути точ­ною, з відхиленнями

            не більш як 0,5 мм;

-         не допускаються пропуски, підклеювання і відшару­вання шпалер в окремих місцях;

-         місця стиків полотнищ при наклеюванні їх впритул не повинно бути видно на відстані 2 м;

-         при наклеюванні шпалер внапусток кромки полотнищ мають бути направлені у бік падаючого світла (у бік вікон);

-         не допускаються перекоси полотнищ, зморшки, відста­вання від основи біля віконних і дверних укосів;

-         лінії стиків  між  шпалерами  повинні  розміщуватись вертикально; відхилення від вертикалі допускається не більше ніж 5 мм на всю висоту приміщення;

- не можна заклеювати шпалерами кромки наличників і плінтусів.

Обмір виконаних шпалерних робіт виконують так са­мо, як і малярних по фактично обклеєній поверхні, без урахування площі дверних і віконних прорізів.

Тестове завдання

1. Вологість деревини перед обклеювання шпалерами повинна бути не більш як:

а) 12%

б) 8%

в) 10%

2. За якою ознакою сортують шпалери?

а) малюнком

б) відтінком кольору

в) кольором

3. Обштукатурені бетонні поверхні обклеюють шпалерами, якщо вологість поверхні не більше як:

а) 12%

б) 8%

в) 10%

4. Наличники і плінтуси прибивають:

а) після наклеювання шпалер  

б) до наклеювання шпалер  

5. Для чого до клейстеру на основі органічних в’яжучих додають мідний купорос?

а) запобігання розвитку мікроорганізмів під шпалерами

б) підвищення в’язкості

в) для збільшення пластичного клейстеру

6. Який термін зберігання спеціального клею « Раш:

а) 1 доба  

б) 2 доби   

в) 14 діб

7. Чому не можна наклеювати шпалери безпосередньо на дерево?:

а) вологість деревини не постійна

б) з’являються тріщини на шпалерах

в) відбудеться відшарування шпалер

8. Шпалери різних відтінків мають стикуватися:

а) у будь-якому місці

б) у центрі стіни

в) тільки у кутах приміщення

9. Для чого використовують акварельний пензлик?

а) для розгладжування шпалер під час наклеювання

б) для намазування клею на шпалери

в) для підмазування клею на стиках шпалер

10. Що таке «кольорові стовпи», які виникають під час наклеювання шпалер?

а) стикування шпалер, відмінних за відтінком кольору

б) наклеювання шпалер без сортування

в) стикування шпалер, різних за кольором

11. Підгонка рисунків у місцях стиків повинна бути:

а) не більш як 0,5 мм

б) не більш як 0,4 мм

в) не більш як 0,3 мм

12. Відхилення стика від вертикалі допускається:

а) не більш як 5 мм на всю висоту приміщення

б) не більш як 4 мм на всю висоту приміщення

в) не більш як 3 мм на всю висоту приміщення

13. Скільки робітників виконують наклеювання шпалер:

а) 3

б) 2

в) 1