30.03 Урок 57-58 для учнів 31 групи з предмету технологія малярних робіт

Тема уроку: Види клеїв і способи їх приготування. Види шпалер їх вибір і підготовка.

Мета: вивчення цього елементу дозволить Вам знати:

• клейові суміші для шпалер та способи їх приготування.;

• види шпалер і їх вибір;

• підготовка шпалер.

1.Клейові суміші для шпалер та способи їх приготування.

Для наклеювання плівкових і рулонних матеріалів застосовують різноманітні клейстери, клеї та мастики.

Якість обклеювання поверхонь шпалерами залежить від:

1)  правильно підібраної клейової суміші;

2)  дотримання технології її приготування.        

Вимоги до клейових сумішей:

• не повинні містити шкідливих речовин;

• не' мати стійкого різкого запаху під час приготування і використання;

• легко наноситися валиком, шпателем, щіткою;

• мати міцне зчеплення з поверхнею за багаторазових змін
відносної вологості.

Клейові суміші на будівельні об'єкти постачають разом зі шпалерами, однак значну їх кількість виготовляють безпосередньо на будівельному об'єкті.

Склад клеїв і клейстерів визначається характером поверхонь, які обклеюються, якістю та видом шпалер.

Клейові суміші поділяються на натуральні клейстери та синтетичні клеї.

Клейстери бувають борошняні, крохмальні, а також на основі клею КМЦ.

Синтетичними клеями називають: полівінілацетатний, латексний (бустилат), спеціальний, перхлорвініловий.

Зазначимо, що збільшення в'язкості клейових сумішей досягається шляхом збільшення клейової речовини в них. А зменшення в'язкості клейових сумішей досягається у спосіб розведення водою, розчинником (за винятком клейстеру на основі клею КМЦ).

Зверніть увагу на витрату компонентів клейових сумішей під час проклеювання та наклеювання паперових шпалер, плівок на паперовій і тканинній основі, лінкрусту.

А. Клейстер для проклеювання поверхонь, обклеювання їх макулатурою і шпалерами.

Рецепт:

• борошно житнє — 1,2—1,5 кг;

• клей тваринний 10 % —1л;

• вода — до 10 л.

Спосіб приготування

Борошно просіюють, розводять у 2 л теплої води і перемішуючи, заливають окропом, заварюють. Окремо готують розчин тваринного клею та у підігрітому стані вливають у клейстер. Якщо клей заварився погано, його кип'ятять на паровій бані (посуд із клейстером ставлять у посуд з киплячою водою). Готовий клейстер перетирають через сито з 600 отв./см².

Порада: якщо поверхню обклеюють простими шпалерами середньої якості, тваринний клей до клейстеру не додають.

Клейстер з картопляним борошном (крохмалем) готують так само, як і з житнім.

Б. Клейстер для наклеювання шпалер високої якості.

Рецепт:

• борошно пшеничне — 2 кг; вода — до 10 л.

Спосіб приготування:        

Клейстер готують так само, як вказано у попередньому рецепті. Цупкі шпалери швидше і краще набухають, якщо клейстер розігрівають до t 40—50°С.

Порада: клейстер з натуральними компонентами є живильним середовищем для мікроорганізмів, тому після наклеювання шпалер у приміщенні може поширюватися неприємний за пах. Щоб цього не сталоcя, на 10 л клейстеру додають один із
зазначених компонентів:                                              ,.

• 5 г галуну;

• 25 г 20 % карболки;

• 0,02 % фенолу;

• 15 г мідного купоросу.
Термін зберігання клейстеру — 3 доби.

В. Клейстери на основі клею КМЦ або його замінників.

Для приготування клейстерів використовують Клей КМЦ — синтетичний карбоксиметилцелюлозний клей (натрієва сіль карбоксиметилцелюлози) або клей КМЦ—Н (з наповнювачем) — містить 70 % КМЦ і 30 % крейди у вигляді сірувато—білих пластівців. Ці клеї взаємозамінні. Для приготування клейстерів використовують також КМЦБ—107 — казеїновий клей (порошок), який розводять у воді та застосовують для приклеювання цупких шпалер, лінкрусту; казеїновий клей залежить до групи тваринних клеїв. У зв'язку з появою нових синтетичних клеїв у малярних роботах його застосовують рідше.

Клейстери на основі клею КМЦ готують за різними рецептами. Ось деякі з них.

Клейстер № 1 для наклеювання шпалер. Змішують 0,4 кг клею КМЦ вологістю до 20 % і 9,6 л води. Суміш набрякає 12 годин до необхідної в'язкості. Перед застосуванням клейстер перемішують.

Витрата клейстеру на м² — 140 г; термін зберігання — 7 діб у закритій тарі.

Клейстер М 2 для проклеювання й наклеювання паперу. До 1 л суміші № 1 додають 260 г крейдяної пасти і ретельно перемішують.

Витрата клейстеру на м² — 140 г; клейстер зберігають у закритій тарі протягом 7 діб.

Клей КМЦ безбарвний. У нього немає неприємного запаху, не заводяться бактерії. Зберігається клей КМЦ у сухому вигляді й у сухому приміщенні необмежений час.

Клейстери на основі клею КМЦ у разі потрапляння на лицьовий шар шпалер не залишають плям.                                             

Г. Клей на основі дисперсії ПВА для наклеювання шпалер і плівок.

Рецепт:

• дисперсія ПВА (50 % концентрації) - 2,5 кг;

• вода —1 л.

Спосіб приготування

Дисперсію ПВА змішують з водою t 14—20°С, перемішують, доки не утвориться   однорідна консистенція.

Ґ. Клей для приклеювання плівок на тканинній основі.

Рецепт:

• клей «Бустилат» — 3,5 кг;

• вода - 0,5 л.

Спосіб приготування

Клей «Бустилат» змішують з водою  t 17—25°С, перемішують до однорідної консистенції. Зберігають у закритій тарі 5 діб.

Д. Сучасні клеї для шпалер.

Сьогодні промисловість випускає різні запатентовані суміші клеїв для шпалер. Спеціальний клей для шпалер «ВавсІг» висихає без плям, високоякісний, придатний для різних стін та інші.

Робоче місце — це та частина площі, на якій робітник виконує певну технологічну операцію. На робочому місці у відповідному порядку розташовують інвентар, пристосування, інструменти, матеріали, які добирають залежно від виду поверхні, що готується під просте фарбування.

2. Види шпалер і їх вибір

Шпалерами називають візерунковий чи однотонний рулонний матеріал, призначений для обклеювання стін і стель у приміщеннях. Перша машина для друкування шпалер почала працювати у 1830 р., а у 1839 р. з'явилася вже машина, що працювала у 4 фарби і виробляла до 200 шматків шпалер певної довжини за день. Перша багатоколірна машина з'явилася у 1844 р. Сучасні багатоколірні машини можуть виробляти за день від 4000 до 6000 шматків шпалер певної довжини у  12  фарб найрізноманітнішої фактури.

Шпалери прикрашають житло, мають естетичний вигляд, закривають шпари у будівельному матеріалі стін.  Шпалери впливають і на освітленість приміщень: чим світліші шпалери, тим менше світла поглинають стіни.

Шпалери бувають паперові, вінілові (на паперовій основі), текстильні (тканинні), металізовані (на паперовій основі), скловолокнисті, коркові (на паперовій основі), рідкі тощо. Паперові шпалери можуть бути гладкі, фотошпалери, структурні, дуплекс.

Структурні або тиснені шпалери та грубоволокнисті (грубо-структурні) використовують під фарбування.

Вінілові (на паперовій основі) шпалери виготовляють способом шовкографії з використанням важкого вінілу, спіненого або структурного вінілу, флет—вінілу, штучної шкіри.

Текстильні (тканинні) шпалери бувають на паперовій основі (велюрові, джутові, лляні, шовкові, фетрові), на тканинній основі (наметова та ін. тканини), вінілісшкіра, на синтетичній основі (поролон).

Виготовляють також шпалери металізовані (на паперовій основі). Вони бувають скловолокнисті (одношарові або двошарові). Є також коркові (на паперовій основі) та рідкі шпалери. Крім шпалер у опоряджувальних роботах використовують ще й деякі рулонні матеріали - різні оздоблювально-декоративні плівки. До пкх відносять різноманітні пслівінілхлоридиі плівки, які бувають без клейового шару (ПДО), з клейовим шаром (ПДСО), девілон, ізоплен на паперовій основі.

Текстовініт, дерматин, штучна шкіра мають тканинну основу, клейонка столова - тканинну і паперову основу, лінкруст — паперову.

За фактурою паперу шпалери поділяють на гладкі, тиснені й гофровані. За стійкістю поверхні шпалери виготовляють: вологостійкі, миючі та стійкі до сухого стирання.

Вологостійкі — стійкі до вологого стирання без застосування миючих засобів. Індекс вологостійких шпалер — В—0, В—1.

Миючі шпалери — стійкі до стирання розчинами миючих засобів. Індекс миючих шпалер — В—2, В—З, В—4. Стійкі до сухого стирання шпалери мають індекс С.

Шпалери з індексами С і В-0 застосовують для обклеювання стін і стель приміщень житлових, громадських будівель; шпалери з індексами В—1, В—2, В—3 використовують для обклеювання стін і стель передпокоїв, коридорів приміщень житлових і громадських будівель за винятком ігрових і спальних кімнат дитячих установ, палат лікувально—профілактичних установ; шпалери з індексом В—4 — для обклеювання санвузлів і ванних кімнат.

Якість шпалер залежить від застосовуваного паперу, зв'язуючого матеріалу фарб, пігментів, ступеня художності малюнка, поєднання малюнка.

Для високоякісних шпалер - цупкий папір і найкращі світлостійкі й нешкідливі фарби.

Бордюри і фризи — це смуги з паперу, уздовж яких нанесені малюнки. їх наклеюють уздовж верхнього обрізу шпалер відповідно до виду, і малюнка шпалер.

Сьогодні у продажу є велика кількість різноманітних типів і видів шпалер. Щоб обрати необхідні шпалери, потрібно знати систему маркованих символів, які характеризують властивості шпалер.

3. Підготовка шпалер.

Перед наклеюванням шпалер перевіряють колір і рисунок кожного рулону їх, оскільки в партії шпалер з одним рисунком і кольором часто трапляються рулони різного відтінку, а іноді й такі, що відрізняються за кольоровим тоном. Якщо такі шпалери клеїти в приміщенні підряд, то на поверхні буде видно кольорові смуги -- «сгонпи», які відрізнятимуться один від одного. Сортуючи шпалери, окремо відкладають світліші і окремо темніші. Темніші шпалери наклеюють на більш освітлену стіну, а світліші -- навпаки. Стики між ними повинні проходити тільки в кутках кімнати.

Підготовляє шпалери до обклеювання спеціально виділений для цього робітник. Після сортування він обрізує кромки і нарізує полотнища шпалер відповідно до висоти приміщення.

При наклеюванні внапусток залежно від того, яку стіну обклеюватимуть, у шпалер обрізують праву або ліву кромку. Звичайно в одній половині рулонів обрізують праву кромку, в другої - ліву, а при наклеюванні впритул- обидві кромки.

Кромки обрізують вручну ножицями або механізованим способом. При обрізуванні кромок ножицями робітник, сидячи, кладе рулон на підлогу і, узявшись за один кінець полотнища лівою рукою, починає обрізати полотнище з обрізаною кромкою в руку, скручуючи рулон. Обрізування кромок вручну -- це трудомісткий процес. Тому, якщо обсяг робіт значний, то слід застосовувати шпалерообрізувальну машину. Останнім часом будівельникам запропоновано декілька типів таких машин. Більш зручною є шпалерообрізувальна машина СО-65. Вона складається із станини, двох притискних валів, валика для намотування шпалер, електродвигуна, редуктора і вимикача. До початку роботи рулон шпалер кладуть у лоток , а один кінець його протягують між притискними валами і закріплюють у прорізі валика для намотування шпалер. Під час роботи машини кромка шпалер відрізується дисковим ножем, розміщеним на притискному валу, а рулон поступово намотується на валик. Після відрізання кромки машину зупиняють, валик для намотування виймають і знімають з нього рулон шпалер. Після обрізування кромок рулон розрізують на полотнища, довжина яких залежить від висоти приміщення, але завжди дещо більша, ніж потрібно. Це пояснюється тим, що при наклеюванні шпалер доводиться підганяти їх за рисунком, опускаючи або піднімаючи одне полотнище щодо іншого. Якщо залишається зайвий кусок полотнища, то його обрізують на плінтусі, а у верхній частині стіни перекривають бордюром або фризом.

Легше підігнати одне полотнище щодо іншого і точно відрізати такий же кусок лише тоді, коли на шпалерах великі рисунки розміщені на певній відстані один від одного підготовлені шпалери намазують клейстером і наклеюють на поверхню.

Заготовляють і комплектують шпалери у спеціально обладнаних централізованих шпалеророзкрійних майстернях. Продуктивність майстерні залежить від потреб будівельних організацій у заготовлених шпалерах. Тому в майстерні встановлюють один або декілька шпалерообрізувальних верстатів, смоли для розкрою шпалер, полиці для їх зберігання та інше обладнання.

Якщо будівельна організація одержує шпалери у бобінах завдовжки до 750 м, то у майстерні встановлюють напівавтомати великої продуктивності, за допомогою яких обрізують кромки і розмічають шпалери за розмірами. Під час роботи машина не розрізує шпалери на окремі куски, а лише намічає перфорацію (стрічку отворів), за якою на робочому місці їх будуть відривати перед намазуванням клейстером.

Шпалери заготовляють за замовленнями будівельних організацій, які складаються відповідно до поквартирних планів. У плані-замовленні вказують кількість полотнищ шпалер на кожну квартиру, секцію і будинок, їх розміри, рисунок і колір. Заготовлені комплекти шпалер складають у пакети і перев'язують шпагатом. На кожному комплекті пишуть будівельний номер будинку і квартири. Перевозять комплекти у спеціальних контейнерах. Разом із шпалерами в контейнер укладають потрібну кількість бордюрів або фризів і сухого синтетичного клею КМЦ.

Шпалери можна заготовляти також у пересувних шпалеророзкрійних майстернях, які обладнують у критих автопричепах.

Тестове завдання

Оберіть правильні відповіді

1.           Яке призначення шпалер:

а)           естетичне оздоблення житлових приміщень;

б)           оздоблення приміщень громадських будівель з гігієнічною метою;

в)           оздоблення побутових приміщень промислових будівель з гігієнічною метою;

г)           покращення освітленості приміщень;

ґ)           естетичне оздоблення приміщень будівель?

2.           Що є основою рулонного матеріалу шпалер:

а)           папір;

б)           полівінілхлоридна плівка;

в)           полівінілацетатна плівка;

г)            скловолокно;

ґ)           наметова тканина?

3.           Які шпалери «під шовк» випускає промисловість:

а)           фонові;

б)           з друкованим малюнком;

в)           з фоном і друкованим малюнком;

г)           з фоном і друкованим рельєфним малюнком; -
         ґ)            металізовані;

д)           з плівковим покриттям?

4.           Назвіть властивості шпалер, як мають індекси В-0; В-1:

а)           вологостійкі;

б)           стійкі до стирання розчинами із застосуванням
                        миючих засобів;

в)           стійкі до вологого стирання без застосування
                        миючих засобів.

5.           Які приміщення можна обклеювати шпалерами марки В—4:

а)           ванні кімнати;

б)           кухні;

в)           передпокої;
         г)           санвузли?

6.            Шпалерами з якими індексами не можна обклею вати стіни і стелі спальних та                       ігрових кімнат дитячих установ, палат у лікувально—профілактичних установах:

а)           0;

б)           В-1;

в)           В-2;

г)           В-4?

7. Від чого залежить якість шпалер?

а) застосовуваного паперу,

б) зв'язуючого матеріалу фарб,

в) пігментів,

г) ступеня художності малюнка,

ґ) поєднання малюнка.

8. Яким способом обрізають кромки?

а) вручну,

б) механізовано.