28.04 Урок 41-42 для учнів 21 групи з предмету матеріалознавство

Тема уроку: Загальні відомості про органічні в’яжучі.

Мета: вивчення цього елементу дозволить Вам знати:

• Загальні відомості.

• Бітум.

•  Дьоготь.

1.     Загальні відомості.

Насичення матеріалів водою негативно позначається на багатьох їх властивостях: збільшує теплопровідність, підвищує щільність, знижує міцність, а при заморожуванні призводить до руйнування. Від дії води будівельні конструкції захищають гідроізоляційними матеріалами. Ці матеріали повинні бути водонепроникними і водостійкими. Крім того, гідроізоляція повинна бути еластичною і гнучкою, щоб не тріскалася під час експлуатації, бути легкою і не займати великого об’єму. Усім цим вимогам достатньою мірою задовольняють матеріали на основі бітуму і дьогтю.

2.     Бітум.

Бітуми – органічні вяжучі речовини чорного кольору, які складаються з висовомолекулярних вуглеводів та їх кисневих та сірчастих похідних. Бітуми зустрічаються в природі, але використовують в основному нафтові бітуми, які одержують під час перегонки і крекінгу нафти.

Залежно від консистенції (при температурі 18⁰С) бітуми поділяються на тверді, які характеризуються крихкістю, напівтверді, які мають пластичність, і рідкі – вязкі речовини, що містять летучі вуглеводи.

За призначенням розрізняють бітуми: будівельні, покрівельні і дорожні.

Бітуми можуть при нагріванні (до 80-160⁰С) або при додаванні розчинника переходити в рідкий стан і в такому вигляді добре змочувати і просочувати інші матеріали; при охолодженні  (до 20-25⁰С) або випаровуванні розчинника знову тверднути, міцно склеюючись з іншими матеріалами, які ними просочені або покриті.

Недоліки бітуму – горючість і малий інтервал температур, коли бітум знаходиться у вигляді твердої, але не крихкої речовини. При зниженні температури до -10..20⁰С бітуми стають крихкими, але при температурі вище 50-60⁰С починають текти. Щоб збільшити інтервал робочих температур бітуму, до нього додають гуму, синтетичний каучук і полімери.

Будівельні бітуми поділяються на три марки: БН-50/50, БН-70/30, БН- 90/10. До показників, які визначаються спеціальними приладами, входять температура розм’якшення бітуму ( у межах 50…100⁰С), в’язкість і пластичність. Будівельні бітуми при кімнатній температурі – тверді речовини, що поступово розм’якшуються під час нагрівання.

3.     Дьоготь.

Дьогті – органічні в’яжучі речовини чорного або темно-коричневого кольору, напівтверді і рідкої консистенції, які одержують при сухій переробці твердого палива ( вугілля, торфу, деревини). Дьогті на відміну від бітумів мають сильний характерний запах, обумовлений наявністю в ньому фенолу та його похідних. Ці речовини служать антисептиками. Тому дьоготь і матеріали на його основі застосовують не тільки для гідроізоляції, але і для захисту від гниття.

Крім самого дьогтю, у будівництві застосовують кам’яновугільний пек – залишковий продукт перегонки кам’яновугільних смол (чорна крихка маса).Пек використовують як добавку до рідких дьогтів для одержання дорожніх та будівельних дьогтів, лаків і просочувальних розчинів. Пековий пил токсичний, він легко подразнює слизисту оболонку  і шкіру. При роботі з пеком необхідно вживати заходи до зниження пилеутворення, а також забезпечувати працюючих захисними засобами для ізоляції очей, органів дихання і шкіри.

Недолік дьогтю і дьогтевих матеріалів – менша довговічність, ніж у бітумів. Так, строк покриття з толю служить не більше 3-5 років, а з матеріалу на бітумі – руберойд 6-10 років.

Тест

1.     Якого кольору бітуми?

а) коричневого;

б) чорного;

в) білого.

2.     Чим характеризуються тверді бітуми?

а) крихкістю;

б) пластичністю;

в) містять летучі вуглеводи.

3.     При якій температурі бітуми переходять у рідкий стан?

а) 70-150⁰С;

б) 90-170⁰С;

в) 80-160⁰С.

4.     При якій температурі бітуми тверднуть?

а) 20-25⁰С;

б) 30-35⁰С;

в) 40-45⁰С.

5.     Чи можуть бітуми переходити у рідкий стан при додаванні розчинника?

а) так;

б) ні;

6.     Що вводять для збільшення інтервалу температур бітуму?

а) гуму, полімери, каучук;

б) воду;

в) розчинник.

7.     На скільки марок поділяються бітуми?

а) 7;

б) 9;

в) 3.

8.     Чи має дьоготь сильний характерний запах?

а) так;

б) ні;

28.04.Урок 87-88 для студентів 22-тб групи з будівельного матеріалознавства.

Тема: Пігменти і наповнювачі.

План

• Пігменти.

• Наповнювачі

1.Пігменти являють собою тонкомолоті пофарбовані порошки, нерозчинні у воді, плівкоутворювачах й розчиннику. Пігменти забезпечують покриттю кольори, антикорозійні властивості. До основних технологічних властивостей пігменту, що робить вплив на якість майбутнього покриття, відносять: барвну здатність (здатність передавати свої кольори при змішуванні з білим пігментом), дисперсність (ступінь подрібнювання), покриття (інтенсивність фарбування, витрата пігментного складу на 1м² укриваної поверхні) і маслоємкість (мінімальна витрата плівкоутворювача, необхідного для одержання однорідної пасти).
До експлуатаційних характеристик пігментів належать : світлостійкість, атмосферостійкість, теплостійкість, хімічна стійкість і нешкідливість.
Залежно від походження пігменти класифікуються на мінеральні й органічні, а за способом одержання - на природні й штучні.

Пігменти органічного походження мають високу інтенсивність кольору, але знижену довговічність і атмосферостійкість.

Залежно від призначення фарбувального покриття застосовують різні за ступенем прозорості пігменти:

• Корпусні пігменти утворюють покриття, які не просвічуються.

• Лесувальні пігменти утворюють прозорі плівки.

Пігменти також поділяються за кольоровою ознакою на ахроматичні (білі, чорні, сірі) та хроматичні (червоні, жовті, зелені, сині, фіолетові, коричневі).

2. Наповнювачі — неорганічні сухі тонкодисперсні нерозчинні в рідинах речовини переважно білого кольору, що додають до лакофарбових сполук для надання їм особливих властивостей і економії пігментів.

Молоті кам'яні  породи

Види наповнювачів розглянемо за схемою на рис. 1.

Рис. 1

Наповнювачі мають такі властивості:

• економлять пігменти;

• підвищують зчеплення фарб з основою;

• прискорюють висихання плівки;

• надають покриттям міцності, водо—, вогне-, кислото-, атмо-сферостійкості.

Розглянемо хімічний склад і сферу застосування різних наповнювачів.

Баритовий концентрат — 80—95 % сірчанокислого барію (ВаS0₄), випускають класів А і Б, марок КБ—1—КБ-6. Баритовий концентрат класу А використовують як наповнювач лакофарбових матеріалів. Нетоксичний, пожежо— і вибухобезпечний.

Ангідрид — мінерал. Безводний кристалічний різновид сірчанокислого кальцію (СаS0₄). Застосовують як наповнювач для зменшення усадки шпаклівок і при виготовленні фарбових сумішей.

Трепел — гірська порода, яка складається з зерен кремнезему з домішками вапняку і глини. Використовують у вапняних фарбах.

Застосовують у вирівнюючих сумішах для зовнішньої поверхні. Завдяки м'якості та жирності мелений тальк робить пофарбовану поверхню блискучою, підвищує водо-, атмосферостійкість, міцність і адгезію фарб.

Діатомітове борошно — легкий мінерал, може бути білого, сірого, жовтуватого кольорів, складається з кремнеземистих панцирів водоростей (діатомей). Застосовують діатомітове борошно як наповнювач у вапняних, цементних, олійних, емульсійних фарбах.

Мелені кам'яні породи — діабаз, базальт, андезит, пісок. Використовують для приготування колерів і вирівнюючих сумішей. 

Тестові завдання

1.   Чи є наповнювачі нерозчинними в рідинах речовинами?

2.      Чи є наповнювачі органічними речовинами?

3.   Який наповнювач складається на 80-95 % з сірчанокислого барію (ВаS₄):

а)  ангідрид;

б)   баритовий концентрат;

в)  діабаз;

г)   діатоміт?

4.   Баритовий концентрат додає блиск пофарбованій поверхні?

5.   Які наповнювачі застосовують у вирівнюючих сумішах:

а)  мелені кам'яні породи;

б)  діатомітове борошно;

в)  мелений тальк;

г)  трепел?

6.  Які пігменти дають прозорі плівки:

а) корпусні;

б)  лесувальні;

в) природні?

7.  Які пігменти найпростіше одержати:

а) металеві;

б)  природні;

в) синтетичні?

8.  Які пігменти утворюють основні кольори:

а) білі;

б)  червоні;

в) чорні;

г)  жовті?

9.  Які пігменти є ахроматичними:

а) білі;

б)  червоні;

в) чорні;

г)  сині;

д) жовті?

      10.Чи розчиняються пігменти у воді? 

11.    Чи розчиняються пігменти в розчинниках?

  12. Які пігменти гальмують корозію:

   а) залізний сурик;

   б) літопон;

      в) сажа;

      г) мідянка?

13.Яка властивість характерна тільки білим неор­ганічним пігментам:

а) барвна здатність;

б) розбілююча здатність;

в) покривність?

14. Яким пігментам не властива вогнестійкість:

а)    природним;

б)    синтетичним органічним;

в)    металевим;

г)    синтетичним неорганічним?

      27.04 Урок 39-40 для учнів 21 групи з предмету матеріалознавство

Тема уроку: Асортимент сучасних сухих будівельних сумішей.

Контроль якості розчинових сумішей. ШТ-2-3.2. Контрольна робота.

Мета: вивчення цього елементу дозволить Вам знати:

• Асортимент сучасних сухих будівельних сумішей.

•  Контроль якості розчинових сумішей.

• ШТ-2-3.2. Контрольна робота.

• 1. Асортимент сучасних сухих будівельних сумішей.

Відомо, що якість будівельних робіт залежить в основному від якості будівельних матеріалів, їхніх властивостей і рівня заводської готовності. Тому зарубіжною і українською буді­вельними індустріями розроблені нові технології будівельних матеріалів, у тому числі опоряджувальних.

Сухі модифіковані суміші з'явились у нашій країні на по­чатку 90-х років. Замість традиційної суміші з цементу і піску, що готуються безпосередньо перед початком робіт, будівельни­ки дедалі частіше використовують саме сухі будівельні суміші, виготовлені в промислових умовах. Вони застосовуються для штукатурних, облицювальних, і шпаклювальних робіт, вирів­нюванню поверхонь, а також для тепло- і гідроізоляції. До скла­ду усіх видів сумішей входять такі компоненти: в'яжучі речо­вини- цемент, гіпс чи вапно-полімер, мінеральні наповнювачі (мелений кварц, мармур, вапняк тощо), модифікуючі добавки, які власне і створюють високотехнологічний продукт - суху будівельну суміш. Першу виробничу лінію з випуску сухих будівельних сумішей "Профілайн" в Україні запущено у 2000 році в Києві, а в Кам'янці-Подільському засновано "Профілайн-Поділля" в 2003 році.

На сьогодні, наприклад, "Хенкель Баутехнік (Україна)", "Полірем" та інші - це новітні технології виробництва, широ­кий асортимент продукції. СЕКЕ8ІТ (Церезіт) вже став загаль­новживаною назвою клеїв для плиток, матеріалів для влашту­вання підлог, сумішей для гідроізоляційних робіт, шпаклівок, штукатурок, герметиків та монтажної піни.

Сухі розчинні суміші СЕКЕ8ІТ (Церезіт) мають, як прави­ло, такі позитивні властивості:

-  високу адгезію;

-  пластичність, легко наносяться на поверхню конструкцій;

-  водостійкість і морозостійкість;

-  зручність і простота у використанні;

-  безпечність при використанні та експлуатації;

-  екологічно чисті;

-  стійкість до атмосферних впливів;

-  стійкість до ударних навантажень;

-  паропроникність і водовідштовхувальність (гідрофобність).

У всіх випадках суху суміш замішують чистою водою (тем­пература води +15...20°С) із розрахунку 0,17.і.0,35 л на 1 кг сухої суміші.

Перемішують суміш за допомогою дриля 1 (рис. 37) з насад­кою 2, чи за допомогою мішалки до отримання однорідної маси без грудок. Потім суміш витримують 5... 10 хв, після чого знов перемішують.

   

Емульсія контакт СС81 і емульсія еластична СС83 додаєть­ся по розчинних сумішей для збільшення їх адгезії до основи. Як правило готові суміші застосовуються для роботи при тем­пературі від 5° до 30°С.

Протиморозні добавки Сегезіі СС72 застосовують для забез­печення виконання бетонних, кладочних, монтажних і штука­турних робіт при температурі до -10°С. її додають у суху суміш. Тоді розчин не спричиняє іржавіння арматури, не замерзає, не розшаровується. Крім того зменшується водопотреба, покра­щується пластичність і прискорюється тверднення. Необхідно пам'ятати, що води додають до суміші точно із розрахунку, зазначеного на упаковці.

Засіб протигрибковий (РИМА) - водний розчин, який перед застосуванням необхідно ретельно перемішати. На суху штука­турку пензлем наносять протигрибковий засіб у кількості 0,2...0,3 л/м², щоб у вологих місцях не з'явився грибок.

За кордоном питома вага використання сухих сумішей в будівництві складає в загальному обсязі в'яжучих 45...47%, тоді як в Україні цей показник не перевищує 7...8%.

Переваги сухих сумішей над традиційними розчинами і бе­тонами:

              -  мінімум доводочних технологічних операцій - досить зачи­нити їх водою;

              -  зниження до 5...7% відходів розчинів у результаті порцій­ного дозування;

 -  економія до 10... 15 % цементу за рахунок використання пла­стифікуючих та водоутримуючих добавок;

-  стабільність рецептури сухих сумішей;

-  підвищення в 1,5...З рази продуктивності праці будівель­ників;

-  зменшення на 10...15% транспортних втрат і підвищення якості робіт при одночасному зниженні трудомісткості тех­нологічних процесів.

Ємність українського ринку складає 350...450 млн тонн щорічно. При роботі з сумішами Сегезіі; необхідно берегти очі і шкіру. У разі попадання розчинної суміші в очі необхідно тер­міново промити їх водою і звернутись за допомогою до лікаря.

Матеріали для улаштуванню підлоги

Самовирівнювальна суміш СИ 69 призначена для вирівню­вання бетонних основ та стяжок підлоги (товщина шару від З до 15 мм) з наступним технологічним переміщенням через 8 годин і улаштуванням таких покриттів, як лінолеум, ламінат, керамічна плитка, плитка ПВХ та інших полімерних по­криттів. Основа повинна бути суха, чиста і міцна. Неміцні ділянки потрібно проґрунтувати ґрунтовкою Сегезіі; СТ17. Суху суміш СИ 69 замішують чистою водою із розрахунку 0,17 л на 1 кг суміші, і використовують впродовж 30 хв. Якщо розчин подають розчинонасосом, то при перервах понад 25 хв інстру­менти і машину слід промити водою.

Самовирівнювальна суміш СИ 72, крім вище зазначеного призначення, застосовується для улаштування підлог у скла­дах, підвалах, для ремонту бетонних і цементних основ, може фарбуватись, оскільки ця суміш стійка до стирання.

Високоміцне покриття для підлоги СИ 76 призначене для улаштування покриттів підлоги (товщина шару від 4 до 5 мм) на бетонних основах усередині та зовні. Може використовува­тись для улаштування підлоги під ухилом. Суміш стійка до механічних впливів, стійка до стирання, має гідрозахисні вла­стивості і через 3 години можливе технологічне переміщення по поверхні.

Швидкотвердіючі суміші СИ 83, САГ 85, СИ 86 призначені відповідно для ремонту та укладання стяжок товщиною від 5 до 35 мм на міцних основах або від 10 до 80 мм. Витрати матер­іалів відповідно складають 2...20 кг/м². Необхідно пам'ятати, що зайва вода впливає на якість підлоги. Для міцності основу ґрунтують ґрунтовкою Сегезіі; СТ 17 і через 6 годин поверхня готова для нанесення розчинної суміші Сегезіі; СК 83.

Матеріали для облицювання

Клеюча суміш Сегезіі СМ11 (рис. 38, в) призначена для об­лицювання бетонних цегляних, обштукатурених поверхонь усередині та зовні будівель плитками, розміром не більше ніж 300 х 300 мм. Мармурові плитки приклеюють за допомогою кле-ючої суміші СМ15. Основа під облицювання і плитка повинна бути сухою чистою, без плям. Нерівності поверхні до 20 мм вирівнюють розчинною сумішшю Сегезіі СМ11 за 24 години до початку робіт, а нерівні ділянки понад 20 мм вирівнюють за допомогою Сегезіі СТ29 за два або більше шарів. Гіпсові осно­ви необхідно ґрунтувати ґрунтовкою Сегезіі СТ17. Суху суміш замішують водою (при температурі +15...20°С) з розрахунку 0,24 л води на 1 кг сухої суміші. Перемішують суміш за допо­могою повільнообертового дриля з насадкою, чи за допомогою мішалки до отримання однорідної маси. Потім суміш витри­мують 5-10 хв для "дозрівання", після чого знов переміщують.

Плитки попередньо не зволожують. Ширина швів повинна бути не менше 2 мм, а товщина прошарку під плиткою не повинна перевищувати 10 мм. Приготовлену розчинну суміш наносять тонким шаром за допомогою лопатки, шпателя або терки і роз­рівнюють зубчастим шпателем (а) з зубцями шириною і висо­тою 6... 10 мм, а тоді плитки притискають до нанесенної роз­чинної суміші (рис. 38, б). Приготовлену суміш необхідно ви-користувати впродовж 2 годин. Зберігають суміш у герметичній упаковці (у мішках) в сухих приміщеннях по 5, 15, 25 кг до 12 місяців. Витрати розчинної суміші від 2 до 4,2 кг/м².

Рис. 38. Облицювання стін плиткою (а, б) за допомогою клеючої суміші СМ11(в).

Швидкотвердіюча клеюча суміш СМ14 призначена для об­лицювання бетонних, цегляних, цементно-піщаних або цемент­но-вапняних поверхонь плиткою з кераміки та штучного ка­меню розмірами не більше 300x300 мм. Застосовується СМ14 на міцних основах, що не деформуються, на стінах та підлогах усередині та зовні споруд.

Плитку необхідно укладати не пізніше 15 хв після нанесення розчинної суміші на основу і корегувати її положення впродовж 10 хв. Роботи виконуються при температурі від +5 до +30°С.

Клеюча суміш СМ16 "Профі" рекомендується, крім обли­цювання поверхонь керамічними плитками, для улаштування мозаїчних покриттів та облицювання пінополістирольними плитками.

Еластична клеюча суміш СМ17 призначена для облицюван­ня всіма видами плиток, у тому числі для облицювання повер­хонь без видалення старої плитки, тобто "плитка на плитку", а також для приклеювання теплоізоляційних плит і облицю­вання підлог.

Для затирання міжплиточних швів, шириною від 2 до 5 мм білого кольору застосовують суміш СЕ31 і СІ, для сірого кольо­ру - СЕ32 і для кольорових швів С2 і СЕЗЗ , фуга для підлоги С4 та інші. Суху суміш замішують чистою водою із розрахунку 0,33 л на 1 кг суміші та інтенсивно перемішують до отримання одно­рідної маси, витримують 3 хв, після чого знов перемішують.

Розчинна суміш за допомогою гумового шпателя або терки наноситься на облицьовану поверхню і рівномірно розподі­ляється по всій поверхні, при цьому утискується в шви. Лишки розчинної суміші необхідно зібрати з поверхні і знов вико­ристати для заповнення швів, поверхню промити водою і ви­терти сухою ганчіркою через 24 години.

Білі, сірі і кольорові шви шириною від 4 до 15 мм заповню­ють відповідно розчинними сумішами СЕ34, СЕ35 і СЕ36, а для швидкотвердіючих швів - СЕ42. Витрати розчинних сумішей на шви складають від 0,35 до 1,2 кг/м².

Шви, які експлуатуються в агресивному середовищі, запов­нюються епоксидно-цементною сумішшю СЕ44, хімічно стійкими - СЕ47, СЕ48.

Клеюча суміш для внутрішніх робіт С9 призначена для кріплення керамічних плиток всередині приміщень. Основа повинна бути сухою, міцною, без пилу. Нерівності понад 5 мм за добу до настилання підлоги вирівнюють цією ж клеючою су­мішшю. Замішану суміш (за попередніми правилами) наносять на основу шпателем, а після розрівнюють шпателем-зубчастим і укладають суху плитку впродовж ЗО хв від початку нанесен­ня розчину. Витрати води становлять 0,24 л на 1 кг сухої суміші, а витрати суміші - від 2 до 4,5 кг/м².

Клеюча суміш для підлоги СЮ призначена для кріплення керамічних плиток на підлогу усередині і зовні.

Клеюча суміш універсальна СІ 1 призначена для кріплення керамічних плиток усередині і зовні на стіни і підлоги.

Клеюча суміш СІ 2 застосовується для кріплення кераміч­них плиток на зовнішніх і внутрішніх поверхнях будівель і плитку на плитку.

Основні церезітові суміші для облицювальних робіт подані в додатку 3.

 Сухі модифіковані суміші для штукатурення

Штукатурка декоративна СТ35 призначена для декора­тивного оздоблювання всередині та зовні будівель на бетонних, цегляних, відштукатурених основах, а також при улаштуванні теплоізоляції фасадів з отримуванням різних "короїдних" фак­тур. Декоративна штукатурка з зернами 2,5 та 3,5 мм вико­нується із семи кольорів (у тому числі біла) і легко очищається водою. Основа під штукатурення повинна бути суха, міцна, чиста, без плям. Старі малярні покриття необхідно ретельно усунути. Міцні основи перед штукатуренням ґрунтують фарбою СегезііСТІб, а неміцні основи, у тому числі гіпсокартонні, попередньо заґрунтовують ґрунтовкою Сегезіі СТ17, а після пов­ного висихання ґрунтуючой фарбою Сегезіі СТ16. Суху суміш СТ35 замішують чистою водою (температура води +15°...20°С) із розрахунку 0,2...0,21 лна 1 кг сухої суміші і перемішують до отримання однорідної маси без грудок за допомогою повільно-обертового дриля з насадкою або мішалки. Потім розчинну суміш витримують 5 хв, після чого знов перемішують і викори­стовують впродовж 60 хв. Штукатурка наноситься шаром 5-6 мм на основу шпателем, теркою або півттерком із нержавіючої сталі. Потім формується товщина шара покриття, яка відповідає роз­мірам зерен 3,5 мм, при цьому інструмент необхідно тримати під кутом 50° до оздоблюваної поверхні, знімаючи лишки роз­чинної суміші до з'явлення багаточислених розривів. Після цьо­го в момент початку тужавіння (від 5 до ЗО хв) за допомогою плас-тикової або дерев'яної терки формують фактуру з горизонталь­ними, вертикальними або круговими перехресними заглиблен­нями. Штукатурку декоративну Сегезіі; СТ35 не рекомендуєть­ся застосовувати для штукатурення цоколя і не можна змішу­вати з іншими матеріалами. Роботи слід виконувати при темпе­ратурі від +5° до +35°С. При виконанні зовнішніх робіт необхід­но уникати прямого попадання сонячних променів і дощових опадів упродовж 3-х діб. Зберігається розчинна суміш 12 місяців у сухих приміщеннях у мішках по 25 кг.

•

Рис. 39. Декоративна штукатурка Сегезіі СТ35.

Штукатурка декоративна біла СТ36 призначена також для декоративного структурного оздоблювання поверхонь. Можливе отримання різних на зовнішній вигляд фактур з зерном до 2 мм.

Штукатурки декоративні полімерні СТбО, СТ63, СТ64, СТ68, штукатурка декоративно-мозаїчна полімерна СТ177, штукатурка "камінцева" СТ137та інші призначені для деко­ративного оздоблювання поверхонь всередині та зовні споруд на бетонних цегляних, обштукатурених основах, а також при улаштуванні теплоізоляції. Зерна в цих штукатурних сумішах від 0,8 до 3,5 мм.

Штукатурка "Полірем" СШт-325 Суперфініш застосо­вується для фінішного оздоблювання стін і стель. Витрати ма­теріалів при виконанні декоративних штукатурок у межах від 2 до 5 кг/м². Витрати води складають 0,2...0,23 л на 1 кг сухої суміші. Приготовляють суміш за принципом, зазначеним вище.

Штукатурка гіпсова призначена для штукатурення стін та стелі всередині приміщень; для ремонтних будівельних робіт; для приклеювання плит із гіпсокартону. Гіпсовий штукатур­ний розчин добре оброблюється впродовж тривалого часу і є досконалою основою для малярних робіт або наклеювання шпалер. Штукатурка виготовлена на основі гіпсу, наповню­вачів та спеціальних пластифікаторів, які покращують її влас­тивості. Відрізняється високою адгезією, має добру водоутри-муючу здатність, екологічно чиста, зручна у використанні навіть механізованим способом. Витрати штукатурки гіпсової складають 1,4 кг/м² при товщині шару 1 мм. Випускають і збе­рігають у паперових мішках по 35 кг у сухих місцях.

Основні церезітові суміші для штукатурних робіт подані в додатку 4.

Шпаклівки

Шпаклівка фініш використовується для:

-  остаточної обробки внутрішніх та зовнішніх поверхонь стін, стель, виконаних з бетону та обштукатурених;

-  для затирання швів і приклеювання до стін гіпсових та де­коративних плит. Може бути пофарбована будь-якими фар­бами для мінеральних основ.

Шпаклівка фінішна - це суміш, виготовлена з використан­ням гідрофобних сполук, а також модифікаційних домішок нової генерації, які поліпшують пластичність і роблять розчин зручним у роботі. Екологічно чиста, морозо- і водостійка. Ос­нова повинна бути міцною та очищеною від бруду, пилу, вап­на, не забрудненою жирами, без залишків олійних і емульсійних фарб. Якщо основа має підвищене водопоглинання, то її необхідно покрити емульсією для ґрунтування. Шпаклюваль­ний розчин рівномірно наносять на основу металевою теркою. Після затирають войлочною теркою або після висихання шліфують наждачним папером або сіткою для шліфування. Поверхню необхідно оберігати від дуже швидкого висихання. Витрати шпаклювального розчину 0,25...0,5 кг/м². Шпаклю­вальну суміш випускають і зберігають у паперових мішках по 15 кг, 4 кг, 2 кг у сухих приміщеннях упродовж 6 місяців від дати виготовлення.

Шпаклівка гіпсова СТ26 призначена для вирівнювання, за­повнення дрібних дефектів і шпаклювання бетонних, цемент­но-вапняних, цементно-піщаних, гіпсових основ, цегляної та кам'яної кладки. Застосовується для стін і гіпсових стяжок підлог. Після висихання шпаклівка може бути пофарбована чи обклеєна шпалерами.

Шпаклівка мінеральна СТ29, шпаклівка полімерна СТ12 і штукатурна гладь СТ27 призначені для тих же цілей, але не­придатні для підлог і вологих приміщень. Витрати матеріалів складають від 1 до 1,8 кг/м². Для приготування шпаклівок ви­трачається 0,24...0,35 л чистої води на 1 кг сухої суміші.

Штукатурна суміш утеплююча С20 призначена для зов­нішнього і внутрішнього утеплення стін у вигляді штукатур­ного розчину завтовшки до ЗО мм. Наступні шари наносяться після висихання попереднього, з застосуванням армуючої сітки із скловолокна. Після висихання поверхню фарбують.

Гіпсова безпіскова суміш ГС61 призначена для опоряджу­вання стін і стель всередині приміщень під фарбування або об­клеювання шпалерами.

Універсальна полімерна шпаклівка СТ127 призначена для вирівнювання, заповнення та шпаклювання дрібних дефектів на основах з бетону, штукатурки цегляної і кам'яної кладки. Не слід використовувати для підлог і у вологих приміщеннях.

Суперклей універсальний - Ферозіт Супер (рис. 40, а) - суха клейова суміш на основі цементу з наповнювачами та полі­мерними модифікаторами - застосовується для приклеюван­ня керамічних плиток, мозаїки, плит з природного каменю до внутрішніх і зовнішніх поверхонь, що зазнають дії води і замерзання, у тому числі по старій керамічній плитці. Основа по­винна бути міцною, рівною, очищеною від пилу, бруду, за­лишків фарби, мастил тощо. Нерівності понад 5 мм вирівняти клеєм Ферозіт Супер за добу до початку роботи. Бажано укрі­пити основу ґрунтовкою Ферозіт Ґрунт 1.

Клейовий розчин готують з розрахунку 0,2...0,25 л води на 1 кг клею, засипаючи суху суміш з мішка у ємкість з чистою водою при одночасному ручному або механічному (при малих обертах) перемішуванні до утворення однорідної маси без гру­док. Після п'ятихвилинної витримки розчин слід повторно пе­ремішати. На підготовлену основу наносять шпателем мілімет­ровий шар клейового розчину, який розрівнюють теркою з пря­мокутними зубцями розмірами 6x6-^15x15 мм, після чого вкладають плитки, притискаючи їх до основи. При виконанні зовнішніх робіт клей наносять на плитку і основу за допомо­гою шпателя із зубцями. Корегувати положення плитки мож­на впродовж 10 хв і не змочувати її. Затирати шви слід через 48 годин. Температура навколишнього середовища повинна бути 20°С. Суміш зберігати 12 місяців від дати виготовлення. Клей Ферозіт Супер випускається і зберігається в мішках по 25 кг. Витрати суміші 4,5...6 кг/м², міцність зчеплення з осно­вою (адгезія) 1,0 МПа.

Клей для гіпсокартону Ферозіт 120 (рис. 40, б) - суха клейова суміш на основі гіпсу з наповнювачами та полімерними модифі­каторами - застосовується для приклеювання плит з гіпсокар­тону, а також для попереднього вирівнювання поверхні всередині приміщення. Вимоги до основи ті же, що й для Ферозіт Супер.

Розчин готують з розрахунку 0,53...0,61 кг води на 1 кг клею, засипаючи суху суміш з мішка у ємність з чистою водою при перемішуванні до утворення однорідної маси без грудок. Після 5-ти хвилинної витримки розчин повторно перемішують і використовують впродовж 60 хв. Розчин слід накладати суц­ільною смугою (залишати 3...4 розриву для вентиляції) по пе­риметру і 6.. .8 ліпок у середній частині плити або на стіну. Тоді плиту потрібно притиснути до основи і вирівняти з викорис­танням правила. Плити слід встановлювати з вентиляційними зазорами 1...1.5 см з наступним шпаклюванням швів через 6 годин після приклеювання гіпсокартону. Роботи виконувати при температурі 20°С. Суміш зберігати в сухих приміщеннях впродовж 12 місяців від дати виготовлення. Клей Ферозіт 120 випускають і зберігають у мішках по 15 кг.

Герметизуючі і гідроізоляційні матеріали

Гідроізоляційна двокомпонентна мастика СЬ50 і одноком­понентна СЬ51 призначені для гідроізоляції стін та підлог при­міщень, що експлуатуються у вологому середовищі (ванні кімнати, душові, санвузли) з наступним оздобленням облицю­вальною плиткою. Не допускається нанесена на старі керамічні покриття, литий асфальт або лакофарбові покриття. Водоне­проникна, еластична, швидкотверднуча мастика (укладання облицювальної плитки можливе через 2 години), сприймає де­формації при розкритті тріщин у конструкціях, не містить роз­чинників, екологічно чиста. Основа повинна бути суха, міцна, без плям і очищена від пилу. Тріщини в основі необхідно роз­шити і замазати сумішшю Сегезії. Перед нанесенням шару ізо­ляції поверхню ґрунтують дисперсією Сегезії СТ17. Перед пе­ремішуванням у відро поміщають текучий пастоподібний ком­понент, а потім додають порошок складом 1:1, і за допомогою повільнообертової мішалки (400 об/хв) розмішують до одно­рідної маси. Потім суміш витримують 5 хв і знов перемішують. Приготовлена таким чином маса наноситься на поверхню за допомогою шпателя, у два шари загальною товщиною не мен­ше 0,8 мм (з інтервалом ЗО хв). Гідроізоляційна двокомпонен­тна мастика Сегезіі СЬ50 випускається у пакетах по 5 кг або у відрах і зберігається в сухих умовах 12 місяців від дати виго­товлення, указаної на упаковці. Час використання мастики -90 хв. Витрати розчинної суміші 1,2 кг/м².

• Герметизуюча стрічка СЬ52 призначена для улаштування деформаційних швів і герметизації прилеглих будівельних конструкцій. Використовується для з'єднання гідроізолюючих шарів у місцях їх стикування. Стрічка Сегезіі СЬ52 еластична, сприймає деформаційні навантаження, довговічна.

• Гідроізоляційна самоклеюча плівка ВТ 21 призначена для гідроізоляції вертикальних і горизонтальних поверхонь бу­дівельних конструкцій від впливу вологи і виконання по­крівель. Складається з трьох шарів - поліетиленової плівки, на яку нанесений бітумно-полімерний шар, що, у свою чергу, захищений шаром антиадгезійного паперу. Перед застосуван­ням плівкової гідроізоляції шар паперу усувається і плівка наклеюється на підготовлену поверхню без застосування клеїв і мастик.

• Самоклеюча герметизуюча стрічка ВТ 23 застосовується для герметизації стиків та примикань будівельних конструкцій і локалізації поривів у трубопроводах.

• Гідроізоляційна суміш СК65 призначена для захисту буді­вельних конструкцій від впливу води, в тому числі для гідро­ізоляції басейнів, фундаментів, для збереження води, а також нафтопродуктів. Застосовується з боку впливу води.

           

Рис. 41. Будівельна піна (а); універсальний силікатний герметик (б).

• Піна монтажна професійна (однокомпонентна поліуретано-ва) або будівельна піна (рис. 41, а), універсальний силікатний герметик (б) застосовуються для герметизації, тепло- і звуко­ізоляції швів, для заповнення тріщин та по­рожнин між рамами вікон та стінами (замість конопатки клоччям або повстю), а універсальний герметик ще і для гермети­зації склопакетів і швів збірних конст­рукцій. Перед використанням піни необхід­но очистити, знежирити та зволожити робочі поверхні. Збовтати ємність, зняти кришечку та пригвинтити балон до сопла пістолету і тримати балон уверх дном. Щілини слід за­повнювати на 50%, оскільки піна збільшує свій об'єм після нанесення. При перерві у ро­боті понад 15 хв необхідно очистити апліка тор і клапан засобом для чищення.                

• Піна монтажна подразнює очі, дихальні -шляхи та шкіру. Тому необхідно працювати  в захисному одязі та рукавицях, а при відсутності венти­ляції - використовувати респіратор. Забороняється деформу­вати балон, підігрівати на відкритому вогні. Під час роботи не палити. Зберігати балон у недоступних для дітей місцях.

2. Контроль якості розчинових сумішей має на увазі забезпечення декількох важливих його характеристик. Свіжоприготовлений розчин повинен легкоукладатись, мати гарну рухливість, пластичність, водоутримуючу здатність, гарну адгезію (прилипання) до основи; розчин на поверхні повинен швидко тверднути, мати потрібну густоту, не давати велику усадку і не розтріскуватися при висиханні.

Контрольні запитання

1.     ШТ-2-3.2. Контрольна робота

ТЕСТ 

(одна правильна відповідь)

Варіант 1.

1.     Які розчини називають простими?

а) з одним в’яжучим;

б) з двома в’яжучими;

в) без в’яжучого.

2.     Які негативну властивість мають жирні розчини?

а) розтріскуються;

б) осипаються;

3.     Чи завжди друга цифра в розчині означає друге вяжуче??

а) так;

б) ні.

4.     Яку перевагу мають пісні розчини?

а) невелику кількість в’яжучого;

б) високу вартість розчинів;

в) високу пластичність.

5.     За рахунок чого забезпечується добре зчеплення зерен заповнювача з в’яжучим?

а) розмірів зерен заповнювача;

б) шорсткості заповнювача;

в) чистоти заповнювача.

6.     Які піски за крупністю рекомендується застосовувати для приготування штукарних розчинів?

а) 1,2 мм;

б) 1 мм;

в) 2,5 мм.

7.     Що характеризує міцність розчину?

а) межа міцності на вигин;

б) межа міцності на розтяг;

в) марка розчину.

8.     До чого може призвести  швидке випаровування воду за тужавлення розчину?

а) зниження міцності;

б) осідання розчину;

в) появи тріщин.

9.     Чи можна зробити кольоровим гіпсополімерцементний розчин?

а) так, за умов додавання цементу;

б) так, за умов додавання стеарату кальцію;

в) ні.

10.  Що дає використання сухих будівельних сумішей у будівництві?

а) підвищення продуктивності праці;

б) виконання вимог техніки безпеки на об’єкті;

в) зниження заробітної плати робітника.

11.Яку грунтовку доцільно використовувати для дуже гігроскопічних поверхонь з Кнауф?

а) «Пупцгрунт»;

б) «Грундирміттель»;

в) «Бетоноконтакт».

12.  Чи є гіпсові полімермінеральні штукатурки пожежобезпечні?

а) так

б) ні.

ТЕСТ

Варіант 2.

1.     Які розчини називають складними?

а) з одним в’яжучим;

б) з двома в’яжучими;

в) без в’яжучого.

2.     Які негативну властивість мають пісні розчини?

а) розтріскуються;

б) осипаються;

3.     Чи зменшує заповнювач витрати в’яжучого матеріалу, усадку розчину?

      а) так;

      б) ні.

4.     Як впливає наявність у піску глинистих і пилеподібних домішок на якість розчинів?

а) позитивно;

б) негативно;

в) не впливає.

5.     Який пісок завдяки шорскості поверхонь зерен сприяє доброму зчепленню з в’яжучим?

а) гірський;

б) річковий;

в) морський.

6.     Чому в штукатурних розчинах не використовують заповнювач з модулем крупності менше 1:

а) знижується міцність розчину;

б) збільшується витрата розчину;

в) збільшується усадка розчину.

7.     Який пісок отримують у спосіб дроблення шпаристих гірських порід?

7а) важкий штучний;

б) легкий штучний.

8.     Як практично визначити рухливість розчину?

а) зануренням в розчин штукатурної лопатки;

б) заглибленням стандартного конуса;

в) ретельним розрівнюванням до появи води.

9.     Як попередити розшарування розчинових сумішей?

а) дотримування правильного гранулометричного складу заповнювача;

б) правильним співвідношенням заповнювача і в’яжучого;

в) дотримуванням водов’яжучого відношення.

10.  Яку грунтовку доцільно використовувати для гігроскопічних поверхонь з Кнауф?

а) «Пупцгрунт»;

б) «Пупцгрунт- Мінерал»;

в) «Бетоноконтакт».

11.  Який основний недолік полімермінеральних штукатурок?

а) пожежобеспечність

б) низька водостійкість

в) універсальність

12.  Як правильно приготувати штукатурний розчин з сухих сумішей?

а) суху суміш засипаємо у воду;

б) воду вливаємо в суху суміш;

в) немає значення.