10 група  26 .10. Урок 13-14

Тема уроку: Класифікація заповнювачів. Домішки в заповнювачах.

Грануляційний склад заповнювачів.

 

Мета: вивчення цього матеріалу дозволить вам знати:

- призначення заповнювача

- склад піску

- домішки, які погіршують якість піску

- походження піску

- зерновий склад піску

 

1.Призначення заповнювача:

- формування міцного каменю на основі в’яжучого;

- зменшенні витрат в’яжучого;

- зменшення усадки розчину.

 

Залежно від об’ємної ваги заповнювачі бувають:

- важкі ( об’ємна вага 1200 кг/м³);

-легкі (об’ємна вага  до 1200 кг/м³)

 

2. Заповнювачем для звичайних розчинів є пісок.

Пісок складається:

-  з зерен кварцу розміром від 0,15 до5 мм,

- домішок польового шпату і слюди,

-  а також пилоподібних, глинистих часток,

- сірчистих та мулистих сполук тощо.

 

 

3.  Домішки погіршують якість піску.

присутність у піску глинистих і пилоподібних частинок легко встановити, розтираючи в долонях жменю вологого піску: чистий пісок не бруднить рук. Ці домішки обволікають зерна піску і перешкоджають їх зчепленню з в’яжучою речовиною. Таких домішок має бути не більше 3%.

Частинки слюди погано зчіплюються з в’яжучими матеріалами, відшаровуються і вивітрюються. Тому їхня частка не повинна перевищувати 1%.

У невеликих кількостях слюда використовується для додавання до декоративних штукатурок. Її додають до тих розчинів, в яких інші заповнювачі не дають кристалічного блиску.

Сірчисті сполуки викликають утворення речовин, які шкідливо впливають на міцність цементного каменю. Сірчистих домішок у перерахуванні на СО₄ має бути не більше 2% по масі.

 

4. За походження піски поділяють на:

-природні, поділяють на гірські, річкові, морські.

Природні піски – важкий заповнювач.

Гірські піски мають шорсткувату поверхню зерен, що сприяє отриманню розчинів підвищеної міцності. Негативна якість – підвищене забруднення глинистими й органічними домішками.

Річкові й морські піски чистіші, але дуже часто містять домішки вапнякових зерен, що знижують міцність розчину.

- штучні поділяють на:

 важкі, поділяють на важкі, які отримують у спосіб дроблення щільних гірських порід – базальту, мармуру, габро, діабазу тощо.

легкі, отримують у спосіб дроблення шпаристих гірських порід – пемзи, черепашнику, вапняного туфу, шпаристого доломіту, діатоміту.

Штучний шпаристий пісок отримують у спосіб термічної обробки силікатної сировини. З відходів промисловості використовують паливні та металургійні шлаки ( домелені та відвальні).До штучних шпаристих пісків відносяться також: керамзитовий, аглопоритів, перлітовий, вермикулітів піски.

Крім легких пісків як  легкий заповнювач використовують заповнювачі органічного походження: тирсу, солом’яну.  січку торф, деревне вугілля.

Піски для штукатурних розчинів мають відповідати вимогам ГОСТ8736-85. Густина піску коливається від 2,54 до 2,65 г/см³, об’ємна вага – 1.5 – 1,7 г/см³.

залежно від зернового (гранульованого) складу розрізняють пісок:

- крупний;

- середній;

- дрібний;

- дуже дрібний.

 

Зерновий склад піску визначають на стандартному наборі сит з розмірами отворів 2,5; 1,25; 0,63; 0,315 ;0,14 мм.

Порцію сухого піску просіюють крізь набір сит і визначають спочатку:  часткові (%) ( а_2,5; а_1,25; а_о,63; а_0,315; а_0,14), а потім повні ( А_2.,5 ; А_1,25; А_0,63; А_0,315; А_0,14) залишки на кожнім ситі.

Повний залишок на будь-якому ситі дорівнює сумі часткових залишків на цьому ситі та всіх ситах більшими отворами.

 

А_0,63 =а_0,63 + а_1,25 + а_2,5

 

Розміри повних залишків хаарктерезують зерновий склад піску – модуль крупнисті Мкр (%):

 

Мкр = А_2,2 + А_1,25 +А_0,63 +А_0,315 +А_0,14 / 100

 

Залежно від кількості повного залишку на ситі 0,63 і модуля крупнисті пісок поділяють на групи.

 

 

Група піску	Повний залишок на ситі №063, % по масі	Модуль крупнисті, Мкр
Крупний Середній Дрібний Дуже дрібний	Понад 50 30-50 10-50 менше 10	Понад 2,5 2,5-2,0 2,0-1,5 1,5-1.0

 

 

 

Якщо під час визначення групи піску за крупністю він не задовольняє одночасно обом вимогам, то групи піску визначають за модулем крупнисті Мкр. Піски з модулем крупнисті менше 1,0 для будівельних розчинів не застосовують, тому що це приводить до збільшення витрат в’яжучого.

Розмір зерен піску для штукатурних розчинів, що застосовуються для основного шару, не повинен перевищувати  2,5, а для оздоблювального – 1,2 мм.

 

Тест

1. Чи зменшує витрати в’яжучого заповнювач?

а) так;

б) ні.

2. Заповнювач сприяє зменшенню усадки розчину?

а) так;

б) ні.

      3.   Якість піску впливає на міцність розчину?

а) так;

б) ні.

4.Як впливає наявність у піску глинистих і пилоподібних частинок на якість розчинів:

а) позитивно;

б) негативно;

в) не впливає?

5. Яким є припустимий вміст глинистих домішок у піску:

а) 5%;

б) 3%;

в) 1%?

6. Чому в піску вміст домішок слюди не повинен перевищувати 1%:

а) частинки слюди погано зчіплюється з в’яжучим і відшаровується;

б) штукатурка блищить;

в) штукатурка вимагає частого ремонту?

7. За рахунок чого забезпечується добре зчеплення зерен заповнювача з в’яжучим:

а) шорсткості заповнювача;

б) розмірів зерен заповнювача;

в) чистоти заповнювача?

8. Який пісок завдяки шорсткості поверхонь зерен сприяє доброму зчепленню з в’яжучим:

а) гірський;

б) річковий;

в) морський?

9. Який пісок отримують у спосіб дроблення шпаристих гірських порід:

а) важкий штучний;

б) легкий штучний?

10. Які піски за крупністю рекомендується застосовувати для приготування штукатурних розчинів :

а) 2,5 мм;

б) 1,2 мм;

в) 1 мм?

11. До якої групи крупності відноситься пісок з Мкр.=2,5 і повним залишком на ситі №063 -50% по масі:

а) крупний;

б) дрібний;

в) середній;

г) дуже дрібний?

12. Чому в штукатурних розчинах не використовують заповнювач з модулем крупності менше 1:

а) знижує міцність розчину;

б) збільшується витрата в’яжучого;

в) збільшується усадка розчину?