21 група 19.01 Урок 11-12  з предмету матеріалознавство

Тема: «Мтеріали для підготовки поверхонь під об штукатурення

Мета: вивчення цього матеріалу дозволить вам знати:

-        штукатурна дранка, драночці щити, їх характеристика;

-        гідроізоляційні і теплоізоляційні матеріали, їх характеристика;

-        антикорозійні склади;

-        цвяхи, металеві сітки.

 

Штукатурна дранка. Перед штукатуренням або облицюванням для кращого зчеплення дерев'яної поверхні зі штукатур­ним шаром її оббивають дранкою, очеретом чи вербовою лозою, очищеною від кори. Штукатурна дранка буває:

щипана, яку одержують шляхом розколювання хвойних порід уздовж волокон, ширина дранки 12...ЗО мм, товщина 2...5 мм;

пиляна дранка виготовляється з відходів деревини шириною 25...40 мм, товщиною 5...7 мм (вона неміцна).

У табл..1 подано характеристику драні за розміром.

 

Табл.1.

Вид драні	Розмір (мм)
	ширина	товщина
Скіпальна а) рядова б) відбірна в) шпонова   Пиляна	12-30 15-25 14-30   25-40	2-5 3-4 2-5   5-7

 

Рис. 7. Заготовка дранкових щитів (а); вірно забитий у дранку цвях (б); і    готові дранкові щити, 4 - дранка, 6 - козли.

На будівництво дранку постачають у пачках по 50... 100 шт. Довжиною від 1000 до 2500 мм. Дранку завширшки понад 20 мм перед прибиванням розколюють, щоб не жолобилась. Для підвищення продуктивності праці і полегшення праці при значних обсягах робіт, поверхні оббивають не окремими дранками, а дранковими щитами, які заготовляють у майстернях на спеціальних столах - верстаках (рис. 7). Верстак-шаблон 7 являє собою стіл довжиною 3,2 м і шириною 0,7 м на козликах. По краях стола прибиті діагональні бобишки, між якими складають спочатку нижню (про стильну) дранку тоншу і менш рівну. Вздовж одного із довгого боку стола закріплюють обмежуючу планку. До торців верстака прикладають столики 2 і 5 для цвяхів, інструменту і коротких дранок, які заготовляють на спеціальному верстаку (1). Розміри щитів становлять: 300х700 мм, 2000х600 мм, 1500х500мм

Після укладання простильного ряду розкладають дранки верхнього (вихідного) ряду. Потім почи­нають забивати цвяхи довжиною ЗО. ..40 мм у шаховому поряд­ку через один-два перетини, щоб кожний цвях виступав з ниж­ньої дранки до 4... 5 мм (рис. 7, б). Щоб щит не був прибитий до верстака, в ньому під кожним перетином просвердлюють отвір глибиною 10...12 мм.

 Рис. 8. Металеві сітки.

Щоб штукатурка не деформувалась (зрідка) під дранку при­бивають рогожу, мішковину або картон, а для теплоізоляції і гідроізоляції відповідно шлаковату і толь, по яких прибива­ють металеву сітку з розмірами вічка 10x10...40 х 40 мм і мен­ше. Таку сітку використовують замість драні для підготовки деревяних поверхонь під об штукатурення по гідроізоляційному шару.

 

Металеві сітки надходять на будівництво у вигляді рулонів (масою не більше 80 кг). Металеві сітки бувають ткані (рис. 8, а), плетені (б) і саржевого плетення (в). Металеву сітку прибива­ють безпосередньо до обштукатурюваних поверхонь або прив'я­зують до металевого каркасу з арматури діаметром 8... 12 мм за допомогою в'язального дроту. . Найчастіше використовують плетені сітки.

Сітку з розміром отворів 1-2 мм використовують:

-        за підготовки: поверхонь з різних матеріалів, наприклад, деревяної і цегляної.

-        - якщо товщина штукатурного шару на горизонтальних поверхнях перевищує 2 см, а на вертикальних 3 см.;

-        за об штукатурення сталевих балок; сітку в такому разі або приварюють, або прив’язують.

-        за улаштування сітчасто-армованих конструкцій;

-        під час закриття каналів, борозен.

 

Рис. 9. Цвяхи

Цвяхи будівельні випускають з плоскою головкою (рис. 9, а) (довжиною 8...50 мм, діаметром 0,8... 1,6 мм) і конічною голов­кою (б) (довжиною 30...250 мм, діаметром 1,8...8 мм). Кругли­ми будівельними цвяхами довжиною ЗО...40 мм прибивають дранку, а більш довшими (оцинкованими) - обшивочні листи. Цвяхи довжиною 100 і 150 мм застосовують для кріплення правил (не бажано) і влаштування маяків. Круглими тольовими цвяхами довжиною 20...40 мм, діаметром 2...З мм з широ­кою головкою (в) прикріплюють толь, картон, руберойд. Круг­лими шпалерними цвяхами (г) довжиною 8...25 мм кріплять обшивочні листи шпалер.

До гідроізоляційних матеріалів належать: бітумна масти­ка - суміш бітумів або дьогтю з тонковолокнистими заповню­вачами при температурі 120...160°С.

Бітуми бувають природні (дуже рідко) і нафтобітуми, які одержують з нафтопродуктів. Залежно від глибини проникан­ня голки (в'язкість) і температури розм'якшення бітуми по­діляються на марки: БН 70/30, БН 90/40 та інші. Це означає, що при температурі 70°, 90°С голка проникає в бітум відповід­но на глибину 30, 40 мм. Бітум перевозять у бочках або паперо­вих мішках.

До дьогтьових матеріалів належать:

кам'яновугільний дьоготь (із коксового вугілля) у вигляді

чорної рідини з різким запахом;

-  відігнаний дьоготь;

-  пек - є твердий залишок від перегонки сирої кам'яновугіль­ної смоли;

-  складені дьогті одержують сплавленням пеків з дьогтьови­ми маслами.

До рулонних гідроізоляційних матеріалів належать:

- руберойд, який виготовляють просочуванням картону, наф­товими бітумами і нанесенням на його поверхню якомога тон­шого шару подрібненого мінерального порошку чи слюди (щоб не злипався);

- пергамін, який виготовляють просочуванням картону нафто­вим бітумом без посипки і застосовують для пароізоляції під руберойд;

-  склоруберойд, гідросклоізол, фольгоруберойд, фольгоізол, гідроізол, ізол та інші гідроізоляційні матеріали мають наз­ву залежно від основи;

-  толь виготовляють просочуванням картону кам'яновугіль­ними або сланцевими дьогтями і посипкою піском чи міне­ральною крихтою.

Випускають руберойд, пергамін і толь у рулонах площею 10...ЗО м² і зберігають у вертикальному положенні.

Тепло- і звукоізоляційні матеріали мають об'ємну масу від 15 до 600 кг/м³.

За видом сировини теплоізоляційні матеріали поділяються на органічні (ДВП, ДСП, фіброліт, стружка з цементом) і неор­ганічні, тобто мінеральні (мінеральна вата або шлаковата - плавлені доменні шлаки, скловата, керамзит із перепаленої глини). За формою теплоізоляційні матеріали поділяють на:

-  штучні (мінеральна плита, ДСП, ДВП, поропласти, пінопласти);

-  рулонні (мати мінераловатні, будівельна повсть, коврики з лляного клоччя, синтетичні);

-  шнурові матеріали з клоччя або мінеральної вати (для ко­нопатки);

-  піна монтажна професійна для ущільнення просвітів і зву­коізоляції;

-  сипкі матеріали, застосовують для легких (теплих) розчинів і бетонів, а також для утеплюючої засипки під підлогу (ке­рамзит, гранульований шлак).

Контрольні запитання.

1.     Яку поверхню і для чого оббивають дранкою?

2.     Які тепло- і звуко ізоляційні матеріали використовують перед дранкуванням?

3.     Які рулонні гідроізоляційні матеріали використовують перед дранкуванням?

4.     Назвати види цвяхів, які застосовують при дранкуванні.

5.     Як виготовляють драночні щити?

6.     Як розрізняють поштучну дранку?