21 група 12.11 Урок 3-4  з предмету матеріалознавство

Тема уроку: Поняття про державну систему стандартизації в Україні.

Щоб будівля або споруда були міцними і довговічними, необхідно враховувати умови, за яких експлуатуватиметься кожна конструкція. Знаючи ці умови, можна встановити вимоги, яким мають відповідати матеріали для виготовлення даної конструкції, виконання конкретних робіт.

Система стандартизації та нормування у будівництві визначена в ДБНА.1.1-93

А — організаційно—методичні норми, правила і стандарти.

Крім ДБН (Державних будівельних норм), нормативними документами вважають такі.

1.  Стандарти-це комплекс нормативно—технічних вимог, норм і правил на продукцію масового застосування. Затверджені стандарти обов'язкові для підприємств, організацій – вироб-
ників і споживачів продукції.

Стандарти поділяються на категорії:

•  ДСТУ — державні стандарти України;

•  ОСТ — галузеві стандарти;

•  ГОСТ — стандарти, встановлені ще за часів Радянського Союзу, і які ще ніхто не відміняв;

•  СТПП — стандарти підприємств.

Стандарти визначають розмір, вид, тип, сорт продукції, методи випробування, пакування, маркування, правила транспортування і зберігання матеріалів.

Для будівельних матеріалів і виробів стандартами регламентуються основні фізико-технічні показники: міцність, густина, морозостійкість, водопоглинання тощо.

Суворе дотримання правил і методів контролю, залучаючи систему відбору, випробування пробних партій та зразків продукції, передбачене стандартами, спрощує організацію контролю якості продукції та гарантує відповідність її нормативним вимогам.

Матеріали і вироби, що не відповідають затвердженим стандартам або технічним умовам (якщо немає стандарту), застосовувати забороняється.

Усі державні стандарти мають: порядковий номер, що закінчується двома цифрами, які позначають рік його затвердження: ГОСТ 530—80 «Цегла і керамічні камені» затверджений у 1980 р.

У разі перегляду стандарту перші цифри до тире зберігаються, а рік затвердження змінюється на рік перегляду.

2.  Технічні умови (ТУ) входять до загальної державної системи стандартизації. ТУ — це нормативний документ, що регламентує якість продукції.

Технічні умови розробляють на унікальні види продукції виняткової складності, на окремі види продукції малої серії, а також на сировину, матеріали, прилади, апарати, технологічну оснастку, які є специфічними для окремих галузей промисловості.

Існують такі види ТУ:

  •  республіканські технічні умови (РТУ);

  •  галузеві технічні умови (ГТУ);

  • технічні умови на продукцію, що виготовляється за особливими умовами для одного певного замовника (ТПУ);

   •  міжреспубліканські ТУ (МРТУ), які діяли за часів Радянського Союзу і діють нині.

Усі зазначені нормативні документи використовують в Україні й нині.

Тестове завдання

1. Чи можна застосовувати  в будівництві матеріали і вироби, що не відповідають стандартам?

а) так;

б) ні.

2. Чи може бути будівля міцною і довговічною, якщо невідомі умови, за яких експлуатуватиметься кожна конструкція?

а) так;

б) ні.

3. Чи визначають стандарти розмір, вид, тип, сорт продукції та організацію контролю їхньої якості?

а) так;

б) ні.

4.  Як називається комплекс нормативно-технічних вимог, норм і правил на продукцію масового виробництва:

а) ДБН;

б) стандарт виробництва;

в) ГОСТ?

1.   Технічні умови (ТУ) входять до загальної державної системи стандартизації?

а) так;

б) ні.

2.   Чи розробляють ТУ на окремі види продукції малої серії?

а) так;

б) ні.