22-тд-22-тф 17.11. Лабораторна робота № 5

Тема “ НЕОРГАНІЧНІ В’ЯЖУЧІ МАТЕРІАЛИ ”

Мета роботи: навчитися визначати тонкість помелу будівельного гіпсу,

                        нормальну крутість гіпсового тіста.

Прилади та обладнання: прилад для технічного просіювання, сито з    сіткою  №02, технічні терези, віскозиметр Суттарда, прилад Віка, гіпс,

                        вода, чаша і лопатка для замішування гіпсового тіста, мірний

                        циліндр, секундомір, форми.

 

ТЕОРЕТИЧНА ДОВІДКА

Будівельним гіпсом називають порошкоподібну повітряну в’яжучу речовину, яку отримують у результаті теплової обробки (при 140^о –170^оС) двоводного природного гіпсу з утворенням півводного гіпсу CaSO₄×0,5H₂O.

            Якість гіпсових в’яжучих визначається строками тужавлення, тонкістю помелу, водопотребою, границею міцності на стиск та згин.

            Залежно від строків тужавлення гіпсові в’яжучі поділяють на три групи: швидкотверднучі (індекс А) з початком тужавлення не раніше як 2 хв., закінченням – не пізніше, як 15 хв.;  нормальнотвердіючі (індекс Б) із початком тужавлення не пізніше, ніж 6 хв., закінченням – не пізніше, ніж 30 хв.; повільнотвердіючі

 (індекс Б) з початком тужавлення не раніш як 30 хв., закінчення – не нормується.

            Тонкість помелу гіпсових в’яжучих оцінюється просіюванням через сито з розміром отворів 0,2 мм. Розрізняють в’яжучі грубого, середнього і тонкого помелу з максимальним залишком на ситі не більше як 23, 14 і 2% (позначаються, відповідно,  I, II, III).

Для одержання тіста нормальної густоти будівельний гіпс вимагає до 50-70% води.

            Для гіпсових в’яжучих установлено марки залежно від границі міцності при стиску R_ст з урахуванням міцності на вигин R_виг. Усі гіпсові в’яжучі діляться за міцністю на 12 марок (від Г2 до Г25), чисельне значення марки відповідає мінімальній границі міцності зразків на стиск у МПа. Для будівельного гіпсу найхарактернішими є марки Г4...Г7 з нормованою границею міцності на згин не менше, відповідно, 2...3,5 МПа.

            Маркування гіпсового в’яжучого дає інформацію про його основні властивості. Наприклад, маркою Г-5-А-II позначено гіпсова в’яжуча речовина марки 5, швидкотвердіюча, середнього помелу.

ХІД РОБОТИ

1.   Визначення тонкості помелу гіпсу.

1.1.      Будівельний гіпс висушують протягом 1 год. у сушильній шафі.

1.2.           Наважку гіпсу (не менше 50 г) висипають на сито №02.

1.3.       Просіюють, визначають залишок на ситі. Дані вносять в таблицю 5.1

Таблиця 5.1

№	Маса наважки, г	Маса сита, г	Маса сита з залишком, г	Маса залишку, г	Тонкість помелу, %
1
2
3

1.4.Зробити висновок про ступінь помелу гіпсу.

2.     Визначення нормальної крутості гіпсового тіста.

2.1.  Перед випробуванням віскозиметр Суттарда очищають і змочують водою. Циліндр розміщують вертикально у центрі концентричних кіл.

2.2.Наважку гіпсу 300 г швидко замішують із водою в кількості 50..60% від маси гіпсу протягом 30 с до одержання однорідної маси.

2.3.Зробивши два різких перемішування, виливають тісто в циліндр. Вирівнюють поверхню тіста. Витрати часу – до 30 с.

2.4.Різко піднімають циліндр вгору. Тісто розпливається по склу коржиком. Діаметр коржика має становити близько 12 см (це відповідатиме нормальній крутості гіпсового тіста). За невідповідності діаметрів змінюють витрату води. Результати дослідів внести до таблиці 5.2

Таблиця 5.2

№ з/п	Витрата гіпсу, г	Витрата води, г, %	Діаметр коржика, см	Нормальна крутість гіпсового  тіста

Висновок